Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

телефони лікарні та обласної консультативної поліклініки

Телефон для довідок

(0552) 42-21-25

Реєстратура поліклініки

(0552) 49-92-43

Mobile menu

Доводимо до відома! З 01.04.2020р. КНП "ХОКЛ" ХОР працює по п'ятиденному робочому графіку з двома вихідними: субота і неділя!

 4 роки здорових закупівель — що далі?

 

Як змінився закупівельний процес і що це дає кожному з нас? На власно­му досвіді я пересвідчилась, що коруп­ція не просто «з’їдає» кошти кожного українця, а забирає життя людей.

Я бачила, як колись МОЗ України купу­вало ліки для ВІЛ-позитивних українців у 27 разів дорожче, ніж це робили па­цієнтські організації. Мільярди гривень просто розкрадалися на закупівлях ліків і вакцин. Тож головним завданням після Революції Гідності стало викорі­нити корупцію в державних тендерах із закупівлі ліків.

Ключовим для нас було оптимізувати процеси всередині Міністерства. Зараз це дає змогу заощаджувати до 40% державних коштів. Усі ці кошти ми спрямовуємо на додаткові заку­півлі життєво важливих ліків і вакцин для українців.

Це вдалось насамперед завдяки тому, що державні закупівлі відбуваються через міжнародні організації.

90% препаратів з програми дорослої онкології сьогодні закуповують дешевше, ніж 2014 року, а кількість препаратів у переліку ліків для дітей та дорослих з онкозахворюваннями зросла до 40%.

Позитивні тенденції стосуються ба­гатьох програм. Наприклад, ПРООН вдалось закупити препарат Іматиніб для пацієнтів із хронічним мієлоїдним лейкозом у 67 разів дешевше, ніж це робило Міністерство до впрова­дження міжнародних закупівель.

Ми налагодили графіки поставок, про­вели аудит і переглянули номенклату­ри. Завдяки цьому буде повністю забез­печено потребу за такими напрямами: «Туберкульоз», «Антиретровірусна терапія», «Трансплантація», «Скринінг», деякі орфанні захворювання (зокрема, «Мукополісахаридоз», «Сімейна дисто­нія» та «Орфанні захворювання») тощо.

Ще один важливим кроком є утворення централізованої закупівельної організа­ції — ДП «Медичні закупівлі України». Саме вона має впровадити професійні стандарти і процедури, щоб пошири­ти досвід прозорих ефективних за­купівель через міжнародні організації на закупівлі ліків на місцевому рівні. Підприємство вже починає закуповувати ліки та медичні вироби за кошти гранту Глобального фонду для бороть­би зі СНІДом, туберкульозом та маля­рією. Триває робота над створенням пілотного проекту електронного ка­талогу, який дасть можливість лікар­ням та іншим державним закладам купувати найбільш необхідні товари через електронний магазин так само просто, як ви купуєте побутову техніку для себе. Пілот каталогу працюватиме на допорогових закупівлях (до 200 тис. грн на рік) і допоможе відчутно еконо­мити час і ресурси, насамперед тендер­них комітетів лікарень.

Саме ця агенція має забезпечити ство­рення центру закупівельної експертизи й допомагатиме регіонам підвищувати ефективність використання місцевих видатків на закупівлю ліків та медви­робів. У майбутньому завдяки її роботі ми сподіваємось збільшити долю виробників, а відтак — знизити заку­півельні ціни і, відповідно, збільшити обсяги закупівель ліків для пацієнтів. Також ефективності закупівельного процесу сприятиме наявність електронного магазину, комплексних гуртових закупівель, налагодження графіків по­ставок, проведення аудиту та перегляд номенклатур.

 

Як забезпечити заклад охорони здоров’я  медичними засобами

Закупівля ліків за національним переліком та поза ним за рахунок місцевого бюджету

Першим кроком бюджетної устано­ви у процесі закупівлі ліків є визначення потреби в них. Потребу в ліках обраховує фармакотерапевтична комісія закладу охорони здоров’я з визначення потреб у лікарських препаратах, до складу якої входять головний лікар (або його заступник), заступник головного лікаря з еконо­мічних питань, завідувач лікарняної аптеки (фармацевт, провізор) або го­ловна медична сестра. Положення про комісію та її склад затверджує керівник закладу охорони здоров’я. До складу комісії можуть входити представники пацієнтських чи гро­мадських організацій, що гарантуватиме прозорість процесу формуван­ня потреби в лікарських засобах.

Обраховувати потребу в ліках на на­ступний рік необхідно на початку бюджетного процесу — в серпні-вересні поточного року. Потреба визначається згідно з Порядком ви­значення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і уста­новами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (наказ МОЗ України від 11.07.2017

№ 782). Порядок встановлює механізм визначення потреби в лікарських засобах і передбачає вико­ристання двох методів — методу захворюваності та методу спожи­вання. Потребу в лікарських засобах можна розрахувати за допомогою одного з методів або їх поєднання. Вибір здійснюється закладом охоро­ни здоров’я. Щоб запобігти дефіциту лікарських засобів, при розрахунку їхньої кількості необхідно врахувати втрати 3%.

До потреби включаються два розрахунки: перший містить лікарські засоби, визначені Національним переліком основних лікарських засобів (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 (зі змінами від 27.12.2018), наказ МОЗ України від 11.07.2017 № 782); інший розрахунок складається на ліки поза Національним переліком, які зареєстровані в Україні в установленому законом порядку і відповідають галузевим стандартам.

Після узгодження на засіданні ко­місії переліку препаратів та обсягів необхідних коштів кожен заклад охорони здоров’я складає бюджет­ний запит на наступний рік з роз­рахунками, до якого включаються обсяги потреби в ліках у повному обсязі. Бюджетні запити подають головним розпорядникам коштів, тобто департаментам (управлінням) охорони здоров’я обласних держав­них адміністрацій, міським радам, фінансовим органам районних дер­жавних адміністрацій.

 

Закупівля ліків через міжнародні організації за кошти державного бюджету

Також заклади охорони здоров’я розраховують потребу для закупівлі ліків за кошти державного бюджету через міжнародні організації з урахуванням кількості пацієнтів, яких вони обслуговують. На обласному рівні ці дані верифікують. Загальнонаціональна потреба в лікарських засобах і медичних виробах формується щорічно, базуючись на даних про потреби кожного регіону та підпорядкованих МОЗ установ окремо. При формуванні потреби регіони вказують 100% потребу та потребу в межах фінансування. Гранична кількість, можлива до замовлення, формується з урахуванням вказаної 100% потреби, залишків (за кошти державного, місцевого бюджетів та інших джерел) та очікуваних поставок за бюджети попередніх років.

З лютого 2018 року в Україні діє нова система перерозподілу ліків, яка дозволяє закладам ділитись препаратами один з одним. Перерозподіл може здійснюватись відповідно до п 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я». Для цього заклади охорони здоров’я або місцеві департаменти/управління охорони здоров’я узгоджують між собою обмін препаратами або медвиробами, здійснюють його і за результатами інформують МОЗ України. Лікарня може відмовити в запиті, якщо їй не вистачатиме препаратів для лікування власних пацієнтів. Тож лікарям треба відповідально ставитись до розрахунку потреби у препаратах, щоб необхідність перерозподілу виникала якомога рідше.

Окрім того, заклади охорони здоров’я, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я мають стежити за термінами придатності отриманих ліків, забезпечуючи першочергове використання ліків з коротким строком придатності, й запобігати можливому псуванню препаратів. У випадку прогнозованої неможливості використання закладом охорони здоров’я наявних залишків ліків структурний підрозділ з питань охорони здоров’я зобов’язаний ініціювати до МОЗ перерозподіл таких ліків не менш як за п’ять місяців до завершення строку придатності або здійснювати такий перерозподіл самостійно.

 

РОЗПОДІЛ ВАКЦИН

Потреба регіонів у вакцинах на рік визначається на національному рівні. Розрахунок проводиться на підставі даних Державної служби статистики України — медичні заклади не подають для цього окремої інформації. Для цього є затверджена методика розрахунку та порядок визначення потреби в медичних імунобіологічних препаратах (вакцинах) та медичних виробах, які використовуються для профілактичних щеплень, відповідно до наказу МОЗ від 18.05.2018 № 948. Для розрахунку трирічної потреби у вакцинах та її щорічної верифікації на національному рівні використовується інструмент багаторічного планування заходів з імунізації, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), — «Керівництво ВООЗ-ЮНІСЕФ з комплексного багаторічного планування імунізації». При визначенні потреби використовуються дані Державної служби статистики про чисельність вікових груп, які підлягають вакцинації відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Методика визначення потреби передбачає створення 25% буферного запасу вакцин.

При трирічному плануванні потреби в імунобіологічних препаратах прогнозуються темпи використання вакцини, і залежно від цього формується графік постачання препаратів у країну. Графік розробляється так, щоб до наступної поставки вакцини в країну ще залишався запас препарату для забезпечення проведення щеплень впродовж одного-двох місяців. Запас препаратів планується зберігати три-шість місяців на національному складі, а потім його розподілятимуть відповідно до потреби регіонів. Розподіл вакцин планується проводити з урахуванням формування їх буферного запасу: в регіонах — в обсязі 25%, в областях — на три місяці, в районах — на один-два місяці.

Потребу на трирічний період було розраховано минулого року. Бюджетом 2018 року передбачено закупівлю вакцин у кількості, що задовольняє потребу на період до 2020 року. Наступний розрахунок буде проведено у 2020 році.

Заклади охорони здоров’я повинні використовувати вакцини відповідно до вимог наказу МОЗ України 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», яким затверджено Календар профілактичних щеплень, визначено перелік обов’язкових та рекомендованих щеплень тощо.

 

ЗВІТУВАННЯ ПРО НАЯВНІСТЬ ЛІКІВ ТА ВАКЦИН

Відповідно до прийнятих напри­кінці грудня 2018 року змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 «Про затвер­дження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих за­ходів з охорони здоров’я», на сайті обласних департаментів має бути інформація про наявний запас лі­ків у кожному медзакладі та їхню вартість. Також відповідно до на­казу МОЗ України від 02.06.2017 № 509 «Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів та медичних виробів, заку­плених за бюджетні кошти», облас­ні департаменти охорони здоров’я зобов’язані забезпечувати щотижне­ве оновлення інформації про рівень забезпечення та наявні в області ліки. Заклади охорони здоров’я зобов’язані розміщувати у відкрито­му доступі інформацію про залишки ліків, придбаних за кошти держав­ного та місцевих бюджетів. Списки наявних препаратів і закупівельні ціни на них оприлюднюються на до­шках оголошень у лікарнях і на сай­тах департаментів охорони здоров’я. Це дозволяє пацієнтам перевірити, чи наявні безоплатно препарати, які їм виписують їхні лікарі.

Крім того, більшість закладів охо­рони здоров’я використовують можливість оперативного роз­міщення інформації на сайті «Є ліки» (https://eliky.in.ua) — зручному та простому у використанні інстру­менті, що допомагає зробити об­лік ліків прозорим та доступним для громадськості.

Звіти про наявність ліків та вакцин готуються раз на місяць і подаються закладами до департаментів охорони здоров’я ОДА, звідти — до ДП «Укрвакцина» та ДП «Укрмедпостач» для подальшого опрацювання та надання до МОЗ.

Звіти про наявність вакцин також надсилаються до Центру громад­ського здоров’я (ЦГЗ) для уза­гальнення, аналізу та подальшого прийняття рішень щодо управлін­ня запасами. Кожен лікувальний заклад подає звіт встановленої

форми до уповноваженої особи на рівні районного ЦПМСД, уповно­важена особа формує електронну консолідовану базу даних по району і передає її на обласний рівень.

Уповноважена особа на обласному рівні також консолідує таку базу даних і направляє файл з базою даних про проведені щеплення та залишки вакцин до ЦГЗ, де ці дані вже використовуються для подальшого аналізу.

 

Які зміни чекають на урядову програму «Доступні ліки» у 2019 році й що потрібно знати керівникам медичних закладів та лікарям?

Відповідно до Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслу­говування населення», громадяни України з 2020 року отримуватимуть гарантований, тобто на 100% опла­чений державою пакет медичних послуг та лікарських засобів. Згідно з Законом, єдиним замовником ме­дичних послуг і платником за їх якіс­не надання виступає Національна служба здоров’я України.

Уже з квітня 2019 року до НСЗУ пере­йде адміністрування урядової про­грами «Доступні ліки». Найближчим часом буде прийнято постанову Кабі­нету Міністрів України «Деякі питан­ня реімбурсації», яка регулюватиме роботу програми реімбурсації, тобто відшкодування державою вартості лі­карських засобів для лікування трьох соціально--важливих груп захворю­вань: серцево-судинних, бронхіаль­ної астми і цукрового діабету ІІ типу. Програму реімбурсації лікарських засобів було впроваджено у 2017 році для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та підви­щення доступності ліків. За програ­мою можна отримати 258 препаратів, із них 64 — безоплатно.

З переходом програми «Доступні ліки» в адміністрування НСЗУ від­шкодування вартості лікарських за­собів буде відбуватися за принципом «гроші йдуть за пацієнтом в аптеку».

Що зміниться для аптек, лікарів та пацієнтів?

  • НСЗУ стане єдиним платником за програмою. Як НСЗУ зараз укладає договори з медични­ми закладами первинної ланки, так укладатиме їх із аптеками. Правила укладання будуть про­зорими і єдиними для всіх. Усі аптеки, які виконають певний набір вимог, зможуть укласти договір з НСЗУ про реімбурса­цію. Лікар випише рецепт, аптека відпустить препарат пацієнтові, а НСЗУ відшкодує гроші за дого­вором безпосередньо аптеці.
  • Усі процеси, реєстрація аптеки в електронній системі охорони здоров’я, укладання договору та відпуск електронних рецептів відбуватимуться в електронній формі.
  • Усі ліки за програмою будуть виписуватися за допомогою електронного рецепта, який можна буде відпустити в будь-якій аптеці, що має договір із НСЗУ, незалежно від місця проживання пацієнта і місця роботи лікаря.

 

Очікується, що перший електронний рецепт за урядовою програмі реім­бурсації «Доступні ліки» буде випи­сано орієнтовно 1 квітня, а з квітня 2019 року за таким рецептом можна буде отримати ліки в будь-якій апте­ці, яка уклала договір з НСЗУ.

Що потрібно знати керівникам

медичних закладів та лікарям для

успішної роботи за урядовою програ­мою реімбурсації «Доступні ліки»:

  • Електронні рецепти на «Доступні ліки» матимуть право виписувати лікарі «первинки» – сімейні ліка­рі, педіатри й терапевти.
  • Кожен лікар повинен мати на своєму робочому місці комп’ютер з підключенням до Інтернету та відповідним програмним забезпеченням для виписування електронних рецептів (про це мають подбати керівники медичних закладів).
  • Лікар повинен мати навички роботи з програмним забезпеченням для виписування електронних рецептів уже в березні цього року. Функціонал електронного рецепта буде простим і дозволить мінімізувати ризик помилки при виборі препарату й дозування.

 

Після успішного відпрацювання нових правил та механізму реалі­зації планується у 2021 році роз­ширити програму реімбурсації «Доступні ліки», з тим щоб більше пацієнтів, які живуть зі складними захворюваннями, мали стабіль­ний доступ до необхідних ліків, оплачених Національною службою здоров’я України.

 

Організація забезпечення ліками на прикладі Житомирської ЦРЛ

Пацієнти можуть отримати без­оплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Як зробити за­безпечення максимально ефектив­ним, а звітність – прозорою, розпо­відає головний лікар Центральної районної лікарні Житомирської районної ради Тарас Собко.

Потребу на закупівлю лікарських засобів ми формуємо згідно з нака­зом МОЗ України від 11.04.2017 № 782. Ми при цьому використову­ємо комбінований метод (враховує­мо і споживання, і захворюваність), який є ефективним для нашого закладу. Для визначення потреби в лікарських засобах створено ро­бочу групу, яка включає заступника головного лікаря з медичних питань, заступника головного лікаря з еко­номічних питань, головного бухгал­тера, завідувачів відділень цілодобо­вого стаціонару та фармацевта.

При РДА створено громадську раду, яка активно долучається до питань формування потреби в лікарських засобах для ЦРЛ, а в разі необхідності — до виділення додаткових коштів з місцевого бюджету для забезпечення лікування рідкісних (орфанних) захворювань.

Закупівля лікарських засобів для пацієнтів закладу здійснюється за кошти:

  • медичної субвенції (становить 6,5% від загального обсягу);
  • додаткового фінансування з районного бюджету (зокрема програми лікування орфанних захворювань);
  • у разі необхідності — за фінансової підтримки депутатів різних рівнів (ОТГ, районної ради, обласної ради).

Поза Нацпереліком у 2018 році ми закупили медикаментів на суму 58 800 грн, що становить 2,15% від загальної суми закупівлі.

Звичайно, в умовах наявного фі­нансування лікарня не може забез­печити безоплатним лікуванням усіх пацієнтів, хоча ургентна допомога в першу добу перебування надаєть­ся безоплатно на 100%. Соціально незахищені верстви населення,

діти та пільгові категорії забезпечу­ються бюджетними ліками повністю, а планові пацієнти з хронічними захворюваннями — до 50%.

Ліки, що закуповуються через міжнародні організації, надходять до нашої лікарні вчасно. Найбільша гостра потреба існує у забезпеченні засобами для лікування серцево-судинної та церебро-васкулярної патології, зокрема групи антико­агулянтів — клексан, арикстра, які надходять до закладу, але найбільш затребувані.

З імунологічних препаратів у нашому закладі використовуються антирабічна вакцина та протиправцевий анатоксин. При розрахунку потреби на них ми вико-ристовуємо метод споживання. У 2018 році заклад за процедурою тендерної закупівлі придбав вакцину Індіраб, у вересні надійшла вакцина Верораб, яку розподілили централізовано. Цими імуно-біологічними препаратами ми забезпечені на 100%.

За 2018 р. у цілодобовому стаціонарі пройшли лікування 8 154 пацієнти, у 2017 р. — 7 833 пацієнти. Фактичні видатки на медикаменти на один ліжко-день у 2018 р. склали 39,42 грн, у 2017 р. — 28,26 грн. Серед районів області цей показник за шість місяців 2018 р. становив у середньому 12,71 грн.

У 2017 році закуплено медикаментів, виробів медичного призначення та перев’язувальних матеріалів на загальну суму 1 967 577,00 грн, у 2018 році — на 2 751 199,41 грн. Можливість забезпечення безо-платним лікуванням на такому рівні заклад має завдяки акумулюванню коштів на закупівлю лікарських засобів, перш за все, завдяки багаторічній роботі з оптимізації ліжкового фонду лікарні, який становить 30 ліжок на 10 тис. населення району і є найнижчим в області, та оптимізації показника забезпеченості закладу лікарями та молодшими спеціалістами з медичною освітою.

Інформація про наявність лікарських засобів та виробів медичного призначення, заку­плених за бюджетні кошти, що­тижня оновлюється на веб-сайті «Є ліки» (відповідно до наказу МОЗ України від 02.06.2017 №509 «Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти»), а також на інформаційних стендах у кожному відділенні лікарні (відповідно до наказу МОЗ України від 26.04.2017 № 459), і тому доступна для кожного відвідувача та пацієнта закладу.

 

Запитання-відповіді

ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ОЧІКУВАНІ ПОСТАВКИ ЛІКІВ, ЗАКУПЛЕНИХ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ?

На сайті МОЗ щомісяця оновлюєть­ся інформація про виконання про­грам закупівель за всіма напряма­ми. Зараз розробляється система, яка дозволить відстежувати статус закупівлі кожного окремого препара­ту. Її також буде розміщено на сайті МОЗ для ознайомлення в режимі онлайн.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ НЕВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДО ЗАКІНЧЕННЯ ЇХ СТРОКУ ПРИДАТНОСТІ?

Заклади охорони здоров’я ма­ють чітко планувати свою потребу та розраховувати запаси ліків так, щоб повністю їх використовувати. Потрібно постійно контролювати терміни придатності наявних ліків і намагатися не допускати ситуації їх невикористання.

Заклади охорони здоров’я можуть за взаємною згодою перерозподі­лити між собою ліки, медичні ви­роби, вакцини відповідно до п 10 постанови Кабінету Міністрів Укра­їни від 17.03.2011 № 298 «Про за­твердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я». Окрім цього, МОЗ перерозподіляє медичні засоби, ліки і вакцини, по-перше, за поданням закладів охорони здоров’я, які зобов’язані ініціювати до МОЗ перерозподіл лікарських засобів не менше ніж за п’ять мі­сяців до закінчення їх строку при­датності у випадку прогнозованої неможливості їх використання. По-друге, МОЗ самостійно перерозпо­діляє медичні засоби, ліки і вакцини за результатами моніторингу рівня забезпеченості згідно з фактичною потребою.

ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ДОПОМОЖУТЬ ПРАВИЛЬНО ПЛАНУВАТИ СВОЇ ЗАКУПІВЛІ, ФОРМУВАТИ ЛОТИ Й ВИПИСУВАТИ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ?

За рекомендацією Антимонопольного комітету України Міністерство охорони здоров’я та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготували низку рекомендацій для закупівельників лікарських засобів, які виклали у спільному листі від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810. Переглянути і завантажити текст листа можна за посиланням: https://bit.ly/2TtjIEU. У листі подано рекомендації щодо формування предмета закупівлі та лотів, визначення переліку запитуваної документації, термінів придатності тощо.

Теги: