Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в Twitter

телефони лікарні та обласної консультативної поліклініки

Телефон для довідок

(0552) 42-21-25

Реєстратура поліклініки

(0552) 49-42-43

Mobile menu

Мастоидит является самым частым осложнением острого гнойного среднего отита. При поражении гнойным процессом слизистой оболочки барабанной полости воспалительный процесс, как правило, распространяется и на систему клеток сосцевидного отростка; это происходит тем более легко, что экссудат через aditus ad antrum имеет свободный доступ к пещере и пневматической системе сосцевидного отростка. Поэтому при гнойных отитах очень часто имеет место воспалительная реакция со стороны выстилки воздухоносных клеток, т. е. начальная стадия мастоидита (в патологоанатомическом смысле). Естественно, что такой переход наиболее легко совершается при развитой пневматической системе. При склерозированном отростке воспалительный процесс реже переходит на кость сосцевидного отростка, а разыгрывается в основном в гиперпластической слизистой оболочке барабанной полости с переходом его иногда на костные стенки барабанной полости. При диплоэтическом отростке воспаление относительно редко переходит на отросток. Если же развивается мастоидит, то воспаление носит в основном характер остеомиелита, так как главную роль играет реакция со стороны костномозговых полостей, а не воспаление клеточной системы (которая плохо развита).

Детальніше: Мастоидит

Про можливості рентгенологічних методів.

Чим відрізняється флюорографія, «рентген»,  та комп’ютерна томографія, їх роль  в ранній діагностиці раку легень. 
Як пройти обстеження «для себе».

Детальніше: Як вчасно діагностувати рак легені

В відділенні ультразвукової діагностики Центра Діагностики ХОКЛ в останні роки впроваджені методи ультразвукової діагностики суглобів. Метод УЗД, завдяки своїй інформативності, поряд з нешкідливістю, відносно низькою вартістю, має ряд переваг перед такими методами, як рентген дослідження, КТ і артроскопія, а саме - відсутність хірургічної травми (артроскопія) і впливу іонізуючого випромінювання (рентген, КТ). 

Детальніше: Методи ультразвукової діагностики суглобів

З наближенням тепла та сезону відпочинку варто поміркувати про профілактику деяких хворобливих станів, пов’язаних із купанням в водоймищах. Цілком природньо, що вода може потрапити до вух.  Людина скаржиться на неприємні відчуття в ділянці вуха, описує це як булькання, переливання в ньому.

Детальніше: «Вухо пловця» або як зберегти здоровими вуха під час відпочинку

За останні роки захворювання серцево-судинної системи займають велику питому вагу від усіх захворювань людини. Смертність від серцево-судинних захворювань у всіх країнах, у тому числі і в Україні, виходить на перше місце.

Серцево-судинні захворювання істотно впливають на тривалість життя населення, зумовлюючи третину причин інвалідності та дві третини від всіх випадків смерті.   Питома вага серцево-судинних захворювань становить в Європі 45-50%, Україні – 67%, Херсонський області – 61,36%.

Щороку в Україні реєструється близько 52 тис.  випадків інфаркту міокарду, 100-120 тис.  інсультів, 20 тис.  аритмій.

У 2016 році первина інвалідність при серцево-судинній патології в Херсонський області серед осіб працездатного віку, за даними кардіологічної МСЕК, збільшилась у порівняні з попередніми роками.      

 

Виникає необхідність своєчасно виявляти та діагностувати ці ризики.

У цьому нам допомагає метод  добового моніторування електрокардіограми (ХМ-ЕКГ).

 

Холтерівське (амбулаторне, добове) моніторування ЕКГ – тривала реєстрація ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису.        Дає можливість виявити порушення в роботі серця, навіть якщо вони трапляються дуже рідко, оскільки запис ЕКГ ведеться безперервно протягом 1-ї, 2-х діб, а інколи і більше.

Метод названий на честь американського дослідника Нормана Холтера, який запровадив радіоелектрокардіографію і вперше здійснив тривалу реєстрацію ЕКГ.

Цей метод є неінвазивним (без внутрішних втручань) і високоінформативним, він широко застосовується як у стаціонарних, як і в амбулаторних умовах для діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС), порушень ритму та провідності серця, а також оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань.

Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ-ЕКГ) – один із найкращих методів діагностики та оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань. Детально аналізуються основні показання для застосування цього методу обстеження, зокрема оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності; оцінка ризику у пацієнтів зі структурними захворюваннями серця без проявів аритмії; оцінка ефективності лікування аритмій серця; оцінка функції імплантованих пристроїв; діагностика та оцінка ефективності лікування ішемії міокарда.

Процедура обстеження дуже проста: за допомогою спеціальних електродів до пацієнта підключають невеликий пристрій, який фіксується на ремені.

 

 

Пацієнт веде звичайний спосіб життя. Необхідністю є лише ведення щоденника, в якому пацієнт занотовує особливості самопочуття, скарги, різновид діяльності, прийом лікарських препаратів, фізичні навантаження, час сну і неспання.

Через заданий час дані з апарату розшифровують на комп'ютері.

Програма обробки даних здатна забезпечити виявлення та аналіз усіх різновидів аритмій і нападів стенокардії. Крім цього, лікар сам переглядає запис і може відкоригувати помилки програми. Цей метод допомагає не тільки з достатньою точністю поставити діагноз, а й у багато разів підвищити ефективність лікування серцево-судинних захворювань.

 

Кому призначають таку процедуру?

Показаннями для проведення холтерівського моніторингу є ситуації:

  • раннє виявлення ішемії міокарда – у чоловіків старше 35 років та жінок старше 40 років виконується один раз на три роки, у кардіологічних пацієнтів – раз на рік;
  • ведення контролю антиаритмічної терапії;
  • ведення контролю антиішемічної терапії (до проведення лікування і через три тижні після нього);
  • при супутніх синдромах і станах (хвороби щитоподібної залози, тиреотоксикозі; високий рівень холестерину; планована вагітність);
  • при вагітності на будь-якому терміні (одноразово).

Використання методу також показано при:

  • втраті свідомості й непритомності;
  • підвищеній глюкозі крові (проводиться пошук безбольової ішемії міокарда);
  • анемії будь-якого походження;
  • задишці;
  • больовому синдромі у грудях;
  • ожирінні третього ступеня;
  • планованому хірургічному втручанні при нічному апное (зупинки дихання);
  • синдромі хронічної втоми, а також до і після променевої або хіміотерапії.

Метод показаний особам небезпечних професій (щороку): льотчикам, водіям громадського транспорту, водолазам, кранівникам, промисловим альпіністам, авіадиспетчерам.

      

Для виявлення рідких нападів тахікардії використовуються монітори за назвою - реєстратор ЭКГ подій.  

Прилад призначений для реєстрації електрокардіограми пацієнтом самостійно під час виникнення скарг на серцебиття, перебої в роботі серця та інші, із записом отриманих даних у пам'ять приладу і їхнє  збереження.

Пристрій застосовується для реєстрації ритмограми серця пацієнтом, у якого є скарги на порушення серцевого ритму, але їх не удається виявити іншими методами дослідження через рідке  виникнення чи їх коротку тривалість.

 

Прилад виконаний у виді електронних годинників, що носяться на руці.

 

- Для запуску функції ЕКГ не потрібно окремо включати реєстратор.

- Реєстрація електрокардіограми проводиться простим накладенням долоні на циферблат "годинника" (див. малюнок). 

 

 

Прилад може зберігати у пам’яті  64 записи, сукупний час яких 15 хвилин. Надалі  отримані дані обробляються комп'ютерною програмою та лікарем і роздруковуються на папері.

 

Данні методи застосовується в Херсонський обласної клінічної лікарні вже протягом більш ніж 20 років. Накопичено великий досвід за даною методикою та методами лікування порушень ритму серця.

 

Якщо у Вас виникають подібні скарги, потрібно звернутися к сімейному лікарю чи терапевту, або кардіологу. Отримати заключеня та направлення на дані методи дослідження. 

 

Лікар відділення функціональної діагностики
Херсонської обласної клінічної лікарні
Олександр Анатолійович Номеровський.

 

Однією із найважливіших ендокринних залоз в організмі по праву називають щитовидну залозу (ЩЗ), порівнюючи її із щитом, що стоїть на заваді всім негараздам.

Основна функція ЩЗ – це забезпечення організму достатньою кількістю тиреоїдних гормонів. Гормони ЩЗ: тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3) необхідні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму. Вони регулюють процеси розвитку, дозрівання, оновлення практично всіх тканин та органів і мають надзвичайно важливе значення для закладки, розвитку головного мозку плода, формування інтелекту дитини, росту та дозрівання скелету. Гормони ЩЗ впливають на статеве дозрівання, менструальну функцію та здатність завагітніти, виносити та народити дитину. Тиреоїдні гормони контролюють теплопродукцію, підвищують споживання кисню та швидкість реакцій обміну, впливають на психічний стан організму та опірність його до несприятливих факторів довкілля, на фізичний та психічний розвиток і формування тканин.

Значення йоду для функціонування ЩЗ

ЩЗ не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини вважаються продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також меншою мірою вода і повітря (по 3%). Серед продуктів харчування найбільша його кількість міститься в морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей досягає 800-1000 мкг).Для України залишається актуальним проблема йодного дефіциту, оскільки не існує територій, на яких населення не зазнавало б ризику розвитку йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Ці порушення змінються з віком та фізіологічним станом. В будь-якому віці може розвиватись зоб (дифузне збільшення ЩЗ або поява вузлів), порушення функції ЩЗ (гіпер- або гіпотирез)У вагітних жінок підвищується ризик невиношування вагітності та вроджених аномалій плода. У новонароджених дітей – ризик дитячої смертності на першому році життя, кретинізм (виражена ступінь розумової відсталості), в подальші роки - затримка фізичного та розумового розвитку.

Серйозна значущість проблеми полягає в тому, що нестача йоду негативно впливає на репродуктивну систему жінок, призводить до ускладнень процесу закладки органів і систем ембріона та протікання самої вагітності, а тому значною мірою визначає загальний потенціал здоров’я жінки. Достатня забезпеченість вагітної жінки йодом під час вагітності забезпечує нормальне функціонування її ЩЗ. Гормони ЩЗ матері, проникаючи через плаценту, з самого початку приймають участь в закладці та розвитку органів та систем ембріона. Після 12-14 тижня вагітності ЩЗ плода починає виробляти свої гормони, які значною мірою впливають на подальший розвиток органів і систем. На цьому етапі йод важливий для забезпечення функціонування щитовидної залози плода та матері. Після народження головний мозок дитини продовжує розвиватись вже під впливом власних гормонів ЩЗ. В цей період основним джерелом йоду для новонародженого є молоко матері.

Згідно рекомендацій ВОЗ та ЮНІСЕФ добова потреба в йоді дітей до 2 років сткладає 90 мкг, 2-12 років -120 мкг, старші 12 років та дорослі -150 мкг, вагітні-250 мкг на добу.

Захворювання ЩЗ являються самою частою ендокринною патологією, при цьому практично в 10 разів зустрічаються частіше у жінок, ніж у чоловіків. Виникають, як правило, в молодому репродуктивному віці. При відсутності вчасної діагностики, а при потребі – лікування, можуть значною мірою негативно впливати на репродуктивне здоров’я жінки.У жінок відмічають достатньо часте поєднання дисгормональних захворювань жіночої статевої сфери (фіброміоми матки, полікістоз яєчників, кісти яєчників, ендометріоз, мастопатії, тощо) з різномантними захворюваннями ЩЗ (не обов´язково з порушеннями функції). Це пов´язано з тісним взаємозв´язком функціонування цих систем.

 Будь-які порушення функції ЩЗ (гіпотиреоз чи гіпертиреоз) можуть призводити до порушення менструального функції, стати причиною безпліддя та невиношування вагітності. Досить розповсюджене захворювання ЩЗ - аутоімунний тиреоїтид асоціюється у жінок з невиношуванням вагітності. Під час вагітності у зв´язку з різноманітним впливом гормонів вагітності на ЩЗ (хоріогонічного гонадотропіну, естрогенів) можуть виникати різноманітні минучі зміни в показниках рівнів гормонів ЩЗ.

Тиреоїдні гормони мають важливе значення для нормального функціонування молочних залоз, впливаючи на різні структурні елементи залоз. Вважають, що зниження функції ЩЗ утричі підвищує ризик розвитку мастопатії. Встановлено захисний ефект йоду при лікуванні захворювань молочної залози.

Жінка, що дбає про своє здоров´я та про здоров´я своїх дітей повинна знати:

На сьогоднійшній день немає жодних захворювань ЩЗ, які являються абсолютним протипоказанням для вагітності;

При плануванні вагітності з метою уникнення негативного впливу захворювань ЩЗ, особливо тих, що протікають з порушенням функції, необхідно звернутись до гінеколога за 3 місяці  з метою обстеження  і при потребі – направлення до ендокринолога;

Під час вагітності оцінка функціонального стану ЩЗ має свої особливості і підходи до лікування захворювань ЩЗ суттєво відрізняються у вагітних та невагітних жінок.

Детальніше: Патологія щитовидної залози та вагітність

Прийшла спекотна пора, сезон відпусток і засмаги. Пляжі переповнені людьми, що прагнуть як найшвидше отримати свою нагороду - «бронзове тіло». Незважаючи на широкий вибір засобів для засмаги, одним з неприємних наслідків залишаються сонячні опіки. Про користь і загрозу сонячного проміння говорять багато, та кожен читач трактує це по-своєму. Ми пропонуємо Вам медичну сторону цього питання.

Детальніше: Сонце та здоров’я – вся правда про засмагу

Повідомляємо, що в Україні з 2005 року існує можливість  проведення лікування  безплідності жінок методами допоміжними репродуктивними  технологіями за державні кошти.

Детальніше: Інформація для жінок з безпліддям!