Електроенцефалографія (ЕЕГ) — метод графічної реєстрації біопотенціалів головного  мозку, що дозволяє проаналізувати його фізіологічні зрілість і стан, наявність осередкових уражень, загальмозкових розладів і їхній характер. Полягає в реєстрації й аналізі сумарної біоелектричної активності головного мозку — електроенцефалограми (ЕЕГ). ЕЕГ може зніматися зі скальпу, з поверхні головного мозку, а також з глибоких структур мозку. Типово під електроенцефалограмою розуміють поверхневий запис, тобто здійснений зі шкіри. Запис, здійснений за допомогою електродів з поверхні головного мозку, називають електрокортикограмою

Генерація в корі головного мозку електричних коливань була помічена Р. Кенноном (1875) і В. Я. Данилевським (1876).

Спосіб реєстрації коливань електричних потенціалів з поверхні голови був розроблений вперше в 1913 році українським фізіологом Володимиром Правдич-Немінським у дослідах на тваринах (під назвою «електроцеребрографія») і німецьким психіатром Гансом Бергером (1929) у людей.

Структура ЕЕГ людини

ЕЕГ складається з коливань різної частоти і амплітуди. За виразністю коливань тієї чи іншої частоти у різних фізіологічних станах на початку історії методу ЕЕГ було виділено кілька основних фізіологічних частотних діапазонів:

діапазон	частота	фізіологічні властивості
дельта	до 4Гц	коливання амплітудою 20-30 мкВ можуть зустрічатися у ЕЕГ здорової притомної людини; наявність коливань більш високої амплітуди (40-300мкВ) у ЕЕГ притомної людини є патологічною ознакою (мозкові пухлини); дельта-коливання стають вираженими під час певних фаз природного сну, наркотичного сну або у стані коми
тета	4-7Гц	коливання амплітудою до 40 мкВ можуть зустрічатися у ЕЕГ здорової притомної людини, зростання їх частки є ознакою емоційної активації та інших типів мозкової активності; наявність тета-коливань у більших кількостях пов'язана із патологічними станами або ж зміненими станами свідомості (сон, медитація та ін.)
альфа	8-13Гц	синусоїдальні коливання амплітудою до 100 мкВ, амплітуда яких зростає у лобно-потиличному напрямку, є найбільш вираженим у ЕЕГ здорової притомної людини із закритими очима, у формі вираженого ритму реєструється у 80-90 % людей, пригнічується при відкриванні очей, переході до активної діяльності, аналізу інформації
бета	13-40Гц	коливання амплітудою 5-30 мкВ, наявність яких у ЕЕГ пов'язана із активним функціональним станом мозку, зростання рівня активації головного мозку здебільшого супроводжується зменшенням частки альфа-коливань і зростанням частки бета-коливань; наявність вираженого бета-ритму з амплітудою вище 40 мкВ є патологічною ознакою
гамма	вище 30-40Гц	коливання амплітудою до 10 мкВ, вважається ознакою когнітивних процесів і свідомості; наявність коливань цього діапазону амплітудою вище 15 мкВ є патологічною ознакою

Приклад ЕЕГ здорової людини з вираженим ритмом спокою - альфа-ритмом.

Приклад ЕЕГ здорової людини у стані спокою. Без альфа-ритма.

Приклади основних типів електроенцефалографічних артефактів. 1- Електроокулографічний артефакт. 2 - Електродний артефакт. 3- Ковтальний артефакт. 4- Артефакт, пов'язаний з референтним електродом.

 

Для здорової притомної людини нормальною є наявність альфа-ритму, присутність у ЕЕГ коливань в формі ритму інших діапазонів є ознакою патологічних станів або ж змінених станів свідомості. Для оцінки «кількості» коливань того чи іншого ритму використовують спектральний аналіз.

 

Дослідження повинно проводитися в світло-і звукоізольованому приміщенні.

 

На голову людини одягається спеціальна шапочка з електродами-антенами, з`єднаними з самим приладом. Сигнали, що надходять з кори головного мозку, передаються на електроенцефалограф, який перетворює їх в графічне зображення (хвилі). Це зображення нагадує ритм серця на електрокардіограмі (ЕКГ). У процесі реєстрації біострумів мозку пацієнт знаходиться в кріслі в зручному положенні (напівлежачи). При цьому йому не слід:

а) перебувати під впливом седативних засобів-

б) бути голодним (в стані гіпоглікемії)

- в) бути в стані психоемоційної збудження.

Розшифровка ЕЕГ включає в себе оцінку сталості ритмів головного мозку, однакової активності нейронів обох півкуль і реакції на проведення рутинних тестів (відкрити-закрити очі, фотостимуляція, гіпервентиляція).

Розшифровка показників ЕЕГ головного мозку повинна враховувати ряд факторів, вплив яких може знизити точність проведеного дослідження. До них відносяться:

·  вік;

·  стан здоров’я і супутні захворювання;

·  активний рух під час процедури;

·  тремор;

·  порушення зору;

·  прийом деяких ліків, що впливають на нервову систему;

·  вживання продуктів, що збуджують нервову систему (що містять кофеїн);

·  проведення ЕЕГ натщесерце;

·  брудні волосся, використання засобів для укладання і лікування волосся;

·  інші фактори, що впливають на діяльність головного мозку і нейронів.

 

Показання до ЕЕГ

Електроенцефалографія застосовується при всіх неврологічних, психічних і мовних розладах. За даними ЕЕГ можна вивчити цикл «сон і неспання», встановити сторону поразки, розташування вогнища ураження, оцінити ефективність проведеного лікування, спостерігати за динамікою реабілітаційного процесу. Велике значення ЕЕГ має при дослідженні хворих з епілепсією, оскільки лише на електроенцефалограмі можна виявити епілептичну активність головного мозку.

 

Електроенцефалографія ефективна при підозрах на пухлини головного мозку, судинні захворювання. Вона також відображає порушення в діяльності мозку при черепно-мозкових травмах та запальних процесах. ЕЕГ має цінність і у випадку деяких психічних і невротичних відхилень і розладів. Крім того, електроенцефалографія відображає вікові зміни в роботі нервової системи.

Види ритмів

Ритми головного мозку — один з ключових параметрів при оцінці результатів ЕЕГ. Це хвилі, які розрізняються між собою за формою, постійності, періодами коливань і амплітуді. Їх регулярність відображає нормальну узгоджену діяльність різних структур центральної нервової системи.

 

За результатами проведення ЕЕГ виводиться ще один параметр, який являє собою комплексну оцінку ритмів головного мозку, — це біоелектрична активність мозку (БЕА). Лікар досліджує ритми на синхронність, ритмічність і наявність різких спалахів. На підставі аналізу невролог пише висновок, який обов’язково має містити характеристики хвиль, опис порушень та їх відповідність клінічним проявам.

Значення норми і відхилення

У нормі прояви ритмів головного мозку у здорової людини відповідають наведеним вище величин і функціональним станам. Крім того, про нормальну роботу нервової системи говорять такі ознаки:

·  переважання альфа — і бета-ритмів в активному стані;

·  синхронність ритмів в обох півкулях;

·  відсутність гострих піків електричної активності;

·  стабільна активність мозку навіть при наявності короткочасних реакцій на світловий вплив і інші варіанти стимуляції.

Відхилень від норми в ЕЕГ головного мозку існує безліч. Визначення можливих причин порушення ритмів головного мозку — завдання досвідченого фахівця. Нижче наведені деякі варіанти аномальних результатів ЕЕГ, які можуть бути ознаками неврологічних, психічних або мовних розладів.

Можливі причини порушень

Порушення альфа-ритму двох півкуль головного мозку може бути ознакою новоутворень, інсульту або інфаркту, при ушкодженнях головного мозку, зокрема, як результат ЧМТ або струсу,при серйозних порушеннях психіки, при слабоумстві У дитини відхилення від норм альфа-ритму можуть бути свідченням затримки психомоторного розвитку.

Порушення бета-ритму при струсу мозку, при енцефаліті, як ознака відставання у розвитку дитини.

Порушення тета — і дельта-ритму при серйозних захворюваннях центральної нервової системи, зустрічаються при наявності пухлин. Затримка розвитку у дітей характеризується максимальними проявами тета — і дельта-хвиль в області потилиці. Підвищена частота цих ритмів іноді відображає порушене мозковий кровообіг та інші неврологічні проблеми.

Своєчасне проведення ЕЕГ мозку і грамотна розшифровка результатів допоможуть встановити діагноз у випадку порушень і призначити адекватну терапію захворювань головного мозку.

За результатами ЕЕГ видається висновок невролога — найчастіше через день-два після обстеження. При постановці діагнозу і призначення лікування враховуються не тільки дані електроенцефалографії, але і реакції при огляді лікарем, клінічні прояви, показники інших досліджень.

 

Зав.відділенням ФД                                                             Ж.Г. Жилкіна

Теги:

• функціональна діагностика