За останні роки захворювання серцево-судинної системи займають велику питому вагу від усіх захворювань людини. Смертність від серцево-судинних захворювань у всіх країнах, у тому числі і в Україні, виходить на перше місце.

Серцево-судинні захворювання істотно впливають на тривалість життя населення, зумовлюючи третину причин інвалідності та дві третини від всіх випадків смерті.   Питома вага серцево-судинних захворювань становить в Європі 45-50%, Україні – 67%, Херсонський області – 61,36%.

Щороку в Україні реєструється близько 52 тис.  випадків інфаркту міокарду, 100-120 тис.  інсультів, 20 тис.  аритмій.

У 2016 році первина інвалідність при серцево-судинній патології в Херсонський області серед осіб працездатного віку, за даними кардіологічної МСЕК, збільшилась у порівняні з попередніми роками.      

Виникає необхідність своєчасно виявляти та діагностувати ці ризики.

У цьому нам допомагає метод  добового моніторування електрокардіограми (ХМ-ЕКГ).

Холтерівське (амбулаторне, добове) моніторування ЕКГ – тривала реєстрація ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису.        Дає можливість виявити порушення в роботі серця, навіть якщо вони трапляються дуже рідко, оскільки запис ЕКГ ведеться безперервно протягом 1-ї, 2-х діб, а інколи і більше.

Метод названий на честь американського дослідника Нормана Холтера, який запровадив радіоелектрокардіографію і вперше здійснив тривалу реєстрацію ЕКГ.

Цей метод є неінвазивним (без внутрішних втручань) і високоінформативним, він широко застосовується як у стаціонарних, як і в амбулаторних умовах для діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС), порушень ритму та провідності серця, а також оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань.

Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ-ЕКГ) – один із найкращих методів діагностики та оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань. Детально аналізуються основні показання для застосування цього методу обстеження, зокрема оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності; оцінка ризику у пацієнтів зі структурними захворюваннями серця без проявів аритмії; оцінка ефективності лікування аритмій серця; оцінка функції імплантованих пристроїв; діагностика та оцінка ефективності лікування ішемії міокарда.

Процедура обстеження дуже проста: за допомогою спеціальних електродів до пацієнта підключають невеликий пристрій, який фіксується на ремені.

Пацієнт веде звичайний спосіб життя. Необхідністю є лише ведення щоденника, в якому пацієнт занотовує особливості самопочуття, скарги, різновид діяльності, прийом лікарських препаратів, фізичні навантаження, час сну і неспання.

Через заданий час дані з апарату розшифровують на комп'ютері.

Програма обробки даних здатна забезпечити виявлення та аналіз усіх різновидів аритмій і нападів стенокардії. Крім цього, лікар сам переглядає запис і може відкоригувати помилки програми. Цей метод допомагає не тільки з достатньою точністю поставити діагноз, а й у багато разів підвищити ефективність лікування серцево-судинних захворювань.

Кому призначають таку процедуру?

Показаннями для проведення холтерівського моніторингу є ситуації:

• раннє виявлення ішемії міокарда – у чоловіків старше 35 років та жінок старше 40 років виконується один раз на три роки, у кардіологічних пацієнтів – раз на рік;
• ведення контролю антиаритмічної терапії;
• ведення контролю антиішемічної терапії (до проведення лікування і через три тижні після нього);
• при супутніх синдромах і станах (хвороби щитоподібної залози, тиреотоксикозі; високий рівень холестерину; планована вагітність);
• при вагітності на будь-якому терміні (одноразово).

Використання методу також показано при:

• втраті свідомості й непритомності;
• підвищеній глюкозі крові (проводиться пошук безбольової ішемії міокарда);
• анемії будь-якого походження;
• задишці;
• больовому синдромі у грудях;
• ожирінні третього ступеня;
• планованому хірургічному втручанні при нічному апное (зупинки дихання);
• синдромі хронічної втоми, а також до і після променевої або хіміотерапії.

Метод показаний особам небезпечних професій (щороку): льотчикам, водіям громадського транспорту, водолазам, кранівникам, промисловим альпіністам, авіадиспетчерам.

Для виявлення рідких нападів тахікардії використовуються монітори за назвою - реєстратор ЭКГ подій.  

Прилад призначений для реєстрації електрокардіограми пацієнтом самостійно під час виникнення скарг на серцебиття, перебої в роботі серця та інші, із записом отриманих даних у пам'ять приладу і їхнє  збереження.

Пристрій застосовується для реєстрації ритмограми серця пацієнтом, у якого є скарги на порушення серцевого ритму, але їх не удається виявити іншими методами дослідження через рідке  виникнення чи їх коротку тривалість.

Прилад виконаний у виді електронних годинників, що носяться на руці.

- Для запуску функції ЕКГ не потрібно окремо включати реєстратор.

- Реєстрація електрокардіограми проводиться простим накладенням долоні на циферблат "годинника" (див. малюнок). 

Прилад може зберігати у пам’яті  64 записи, сукупний час яких 15 хвилин. Надалі  отримані дані обробляються комп'ютерною програмою та лікарем і роздруковуються на папері.

Данні методи застосовується в Херсонський обласної клінічної лікарні вже протягом більш ніж 20 років. Накопичено великий досвід за даною методикою та методами лікування порушень ритму серця.

Якщо у Вас виникають подібні скарги, потрібно звернутися к сімейному лікарю чи терапевту, або кардіологу. Отримати заключеня та направлення на дані методи дослідження. 

Лікар відділення функціональної діагностики
Херсонської обласної клінічної лікарні
Олександр Анатолійович Номеровський.

• функціональна діагностика