Одним з методів для діагностики ІХС є велокардіографія.

У відділенні використовується велоергометр німецької фірми "DIMEG" з моніторним спостереженням по усіх відведеннях ЕКГ. Дослідження можна проводити в автоматичному і ручному режимі по заздалегідь розроблених програмах.

Дослідження починають з мінімального навантаження потужністю 25 Вт протягом 3-х хвилин.

Навантаження послідовно збільшується до досягнення максимальної чи субмаксимальної частоти серцевого ритму (75-80% максимальної), що свідчить про досягнення субмаксимального навантаження (при відсутності болів і ішемічних змін на ЕКГ). При поступовому підвищенні навантаження про адекватність її на кожнім рівні будуть говорити адекватне збільшення ЧСС і АТ, і відсутність патологічних змін на ЕКГ в останні 2 хвилини навантаження.

Нерідко ішемічні зміни виникають лише при субмаксимальних рівнях чи у період реституції після навантаження, кінченої або в зв'язку з досягненням ЧСС чи через втому, задухи, тому спостереження за пацієнтом потрібно продовжувати протягом 10-15 хв. після закінчення навантаження. Максимальне навантаження відповідає можливому рівню споживання кисню, прим якому подальше нарощування чи навантаження її продовження не поведе до росту споживання кисню.

Для контролю переносності навантаження регулярно визначають частоту серцевих скорочень, величину АТ, стежать за зовнішнім виглядом пацієнта.

У день обстеження фізична активність повинна бути знижена, починати процедуру випливає не раннє, чим через годину після прийому їжі і попереднього відпочинку.

Роблять запис вихідної ЕКГ. Для попередження розвитку непритомного стану після проведення проби, варто продовжувати педалюровання при малій потужності протягом    1 хвилини.

У кабінеті, де проводиться проба, мається набір медикаментів для надання екстреної медичної допомоги: набір медикаментів, дефібрилятор, апарат для штучної вентиляції легень.

Показання для проведення ВЕМ

1. Виявлення схованих форм ІХС.
2. Уточнення генезу змін на ЕКГ у хворих з атиповим кардіологічним синдромом.

3. Визначення толерантності до фізичних навантажень.
4. Для визначення функціонального класу стенокардії.
5. Адекватності проведеної терапії.

Протипоказання до проведення ВЕМ

1. Аортальний стеноз, уроджені пороки серця.
2. Хворі з миготливою аритмією й інші стани, сполучені з небезпекою розвитку емболії.
3. Високі цифри АТ.
4. Перенесений мозковий інсульт, пацієнти що страждають вестибулярними розладами, серцевою недостатністю 2Б - 3 стадії.

5. Ранні шлуночкові екстрасистоли, блокада лівої ніжки пучка Гіса, АV блокада 2-3 стадії.
6. Нестабільна стенокардія.
7. Захворювання органів подиху.
8. Відслойка сітківки, високий ступінь міопатії, варикозна хвороба, ортопедичні недоліки.

Показання до припинення проби:

1. Типовий приступ стенокардії.
2. Зниження ПЕКЛО на 25-30% від вихідного.
3. Приступ ядухи, задишка.
4. Різка загальна слабість, запаморочення, головний біль, нудота.
5. Відмовлення хворого від подальшого проведення проби.
6. Ішемічні зміни на ЕКГ.

ЕКГ критерії ішемії міокарда:

- депресія ST більш, ніж на 1 мм і тривалістю не менш 80 мс.

- часта екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія.

- підйом ST більш, ніж на 1мм- порушення АВ і СА проведення.

- зміна QRS - зниження вольтажу R, поглиблення і розширення раніше існуючих зубців Q і QS.

- зниження Т на 25% і його збільшення в грудних відведеннях у 3 рази і більш.

- інверсія зубця Т.

Відділення функціональної діагностики Херсонської обласної клінічної лікарні

Лікар з ФД  Номеровський Олександр Анатолійович

• функціональна діагностика