Людський організм влаштований так, що в ньому є вузькі анатомічні канали, через які проходять нервові стовбури. У нормальних умовах розміри цих каналів є достатніми для функціонування нервів, але при розвитку їх звуження, внаслідок деяких захворювань, відбувається здавлення нерва, що призводить до тимчасового або повного пошкодження функцій.

Мононейропатія: причини пошкодження

Мононейропатія являє собою ураження нервового стовбура. Найчастіше причиною такого ураження стають травма або тривала компресія нерва. Ураження нерва проявляється порушенням або повним випаданням його функції - слабкість або зниження чутливості в зоні іннервації. Причиною пошкодження нерва можуть бути:

• як анатомічні особливості (тунельні синдроми)
• так і професійні шкідливості,
• спортивні травми,
• хронічні захворювання (пухлини, цукровий діабет, атеросклероз).

Якісна діагностика і лікування мононейропатій в нейрохірургічному відділенні обласної лікарні Херсона!

Діагностика мононейропатій

Вчасно діагностована нейропатія може в деяких випадках бути вилікувана консервативно, проте при значному звуженні каналів, таке лікування не ефективно. Для того щоб консервативне лікування мало максимальний ефект, його необхідно доповнити обов'язковою іммобілізацією ураженого сегмента кінцівки, аби максимально зменшити можливість повторної травматизації нерва.

Ще одним обов'язковим компонентом консервативної терапії є блокади з кортикостероїдами. Виконується введення гормонів безпосередньо в місце компресії нерва, блокади показали свою високу ефективність завдяки виражену протинабрякову, протизапальну та знеболювальну дії, також гормони володіють реміелінізуючою активністю при аутоімунних ураженнях нервів. Локальне введення гормонів практично виключає їх системну дію і, відповідно, мінімізує ризик ускладнень.

При зверненні в нейрохірургічне відділення Херсонської обласної клінічної лікарні пацієнтові виконується повний спектр необхідних діагностичних заходів, в тому числі УЗ-діагностика (виконується єдиним в області фахівцем, який кваліфікується на захворюваннях периферичної нервової системи). Після дообстеження та постановки діагнозу пацієнту призначається консервативна терапія, яка буде включати фізіопроцедури, іммобілізацію кінцівки і блокади з кортикостероїдами.

Нейрохірурги ХОКЛ накопичили досвід успішного хірургічного лікування нейропатій, і впровадили ефективні схеми лікування даної патології. Тільки після неефективності курсу консервативної терапії пацієнту буде запропоновано оперативне лікування.

Леонтьєв О.Ю., Назаренко О.С.

Головний біль (ГБ) - одне з найчастіших проявів багатьох неврологічних, соматичних, психічних захворювань. Міжнародна класифікація головних болів включає близько 300 захворювань.

Первинний головний біль:

1. Мігрень (з аурою, без аури)
2. Хронічна мігрень
3. Головний біль напруги (нечаста епізодична, часта епізодична, хронічна)
4. Пучковий (кластерний) головний біль та інша тригеминальна вегетативна головний біль
5. Пучкова головний біль
6. Пароксизмальна гемікранія
7. Інший первинний головний біль

Якісна діагностика і лікування причин головного болю (мігрені) в нейрохірургічному відділенні обласної лікарні Херсона!

Вторинна (симптоматична) головний біль

Головний біль може бути вторинним (симптоматичним) при:

1. Наявності основного захворювання
2. Головний біль пов'язаний з початком або загостренням основного захворювання
3. Головний біль зникає при успішному лікуванні основного захворювання

Первинний ГБ домінує над вторинним.

Виявлення симптоматичного головного болю, особливо, коли він є симптомом органічного прогностично несприятливого захворювання необхідно при наявності хоча б одного з так званих «Сигналів небезпеки».

Сигнали небезпеки ( "RED FLAGS") при головному болю:

1. Головний біль виникає при або після фізичного навантаження, після кашлю або сексуальної активності
2. Поява неврологічних симптомів - порушення свідомості, сплутаність свідомості, втрата пам'яті
3. Прогресивно наростаючий головний біль
4. Наявність вогнищевих неврологічних симптомів або системного захворювання (підвищення температури, біль у суглобах і т.д.)
5. Поява головного болю після 50 років
6. Виникнення нового, нетипового головного болю
7. Будь-які відхилення при неврологічному та / або загальносоматичному обстеженні

Діагностика і лікування головного болю проводиться на базі нейрохірургічного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні.

Назаренко О.С.

Мігрень

Мігрень - це хронічне захворювання, яке проявляється нападами однобічного пульсуючого головного болю, тривалістю від 4 до 72 годин, який супроводжується нудотою та / або блювотою, фотофобією (острахом світла), фонофобією (острахом звуку).

Форми мігрені:

1. Мігрень без аури (проста форма)
2. Мігрень з аурою.

Мігрень без аури

Це найчастіша форма мігрені.

Фази мігрені:

1. Продромальна фаза (пригнічений настрій, зниження апетиту, дратівливість, непереносимість гучного шуму, яскравого світла, запахів)
2. Больова фаза (наростаючий головний біль, часто, з одного боку, пульсуючого характеру, часто супроводжується «боязню» світла і звуку, нудотою, блювотою)
3. Післядромальна фаза (характеризується різкою слабкістю, втратою апетиту, сонливістю, апатією, підвищенням діурезу)

Діагностичні критерії:

А. Мінімум 5 епізодів головного болю, які відповідають критеріям B-D

1. Напад триває від 4 до 72 годин (без лікування або при неефективному лікуванні)
2. Головний біль має як мінімум дві з наступних характеристик

• Односторонній
• Пульсуючий
• Інтенсивність болю від середньої до сильної

Посилюється від звичайної фізичної активності або вимагає припинення фізичної активності

1. Головний біль супроводжується мінімум одним з таких симптомів:

• Нудота та / або блювота
• Фотофобія або фонофобія

Е. Головний біль не пов'язаний з іншими причинами.

 Мігрень з аурою

Головний біль з вогнищевими неврологічними симптомами, які зникають після припинення нападу.

Фази мігрені:

1. Продромальна фаза (пригнічений настрій, зниження апетиту, дратівливість, непереносимість гучних звуків, яскравого світла, запахів)
2. Аура (зорові, та / або чутливі, і / або мовні порушення, які поступово розвіваються та зникають протягом 1 години).
3. Больова фаза (наростаюча, найчастіше, односторонній головний біль, пульсуючого характеру, часто супроводжується «боязню» світла і звуку, нудотою, блювотою)
4. Післядромальна фаза (характеризується різкою слабкістю, втратою апетиту, сонливістю, апатією, підвищенням діурезу)

Діагностичні критерії:

А. Мінімум 2 нападу, які відповідають критеріям B-D

1. Аура включає мінімум один з наступних симптомів повністю оборотні зорові симптоми (мерехтливі плями або смуги) та / або негативні (порушення зору), повністю оборотні чутливі симптоми, в тому числі позитивні (відчуття поколювання) та / або негативні (оніміння), повністю оборотні порушення мови, та не включає рухові розлади.
2. Мінімум 2 ознаки з нижчеперелічених:

• Кожен симптом триває ≥ 5 хвилин, але ≤ 60 хвилин
• Мінімум один симптом аури поступово розвивається протягом ≥5 хвилин та / або різні симптоми аури виникають послідовно протягом ≥ 5 хвилин
• Односторонні зорові порушення та / або односторнні чутливі симптоми.

1. Головний біль, що відповідає критеріям B-D для мігрені без аури, починається під час аури або протягом 60 хвилин після її початку
2. Головний біль не пов'язаний з іншими причинами

При мігрені у одного пацієнта можуть спостерігатися напади мігрені, як з аурою, так і без, а також симптоми аури без подальшого розвитку головного болю

Ускладнення мігрені:

1. Хронічна мігрень
2. Мігренозний статус
3. Персистиюча аура без інфаркту
4. Мігренозний інфаркт
5. Напад, викликаний мігренню

Найчастіше ускладнення - хронічна мігрень.

Фактори ризику:

1. Висока частота нападів
2. Зловживання знеболюючими
3. Депресія
4. Жіноча стать.
5. Ожиріння

Хронічна мігрень

При хронічній мігрені головний біль, виникає 15 або більше днів на місяць протягом більше 3 місяців при відсутності зловживання лікарськими препаратами.

Діагностичні критерії:

1. Головний біль, що відповідає критеріям C і D для мігрені без аури і виникає ≥ 15 днів в місяць протягом> 3 місяців
2. Головний біль не пов'язана з іншими причинами

Мігренозний статус

Це напад мігрені, що триває більше 72 годин

Діагностичні критерії:

А. Справжній напад у пацієнта з мігренню без аури є типовим і відрізняється від попередніх нападів тільки більшою тривалістю

В. Головний біль супроводжується наступними симптомами:

1. не припиняється протягом> 72 годин
2. має виражену інтенсивність

С. Не пов'язана з іншими причинами.

В даний час одним з найбільш ефективних методів лікування мігрені є блокада Ботоксом.

Діагностика та лікування мігрені проводиться на базі нерохірургіческого відділення Херсонської обласної клінічної лікарні.

Назаренко О.С.

Гідроцефалія - це захворювання, при якому відбувається розширення шлуночків головного мозку. Може бути як самостійним захворюванням, так і ускладненням інших хвороб, таких як:

• інсульт,
• пухлина головного мозку,
• менінгіт,
• ецефаліт,
• аномалії розвитку нервової системи,
• а також після травматичного пошкодження головного мозку.

Синдром каналу Гійона: діагностика та лікування

Синдром каналу Гійона - це захворювання, що часто зустрічається, яке виникає внаслідок тривалого здавлення ліктьового нерва у вузькому каналі зап'ястя (каналі Гійона), через який він проходить.

Синдром каналу Гійона виникає при тривалих, надмірних навантаженнях на зап'ясток, а також при травмах та захворюваннях кісток та суглобів зап'ястка. Зазвичай описаний синдром проявляється відчуттям поколювання у мізинці та безіменному пальці, при тривалих навантаженнях та відсутності лікування поколювання переростає в біль, який поширюється на зап'ястя та кисть, в запущених випадках розвивається атрофія м'язів та поява слабкості в кисті.

Якісна діагностика і лікування синдрому каналу Гійона в нейрохірургічному відділенні обласної лікарні Херсона!синдром

Діагностика синдрому каналу Гійона

Поставити діагноз досвідчений нейрохірург може навіть на підставі симптоматики захворювання. Як додатковий метод дослідження застосовується УЗД.

Лікування синдрому каналу Гійона

Першим етапом лікування є консервативна терапія, яка включає в себе:

• Зменшення навантаження або іммобілізацію кисті та лучезап'ястного суглоба,
• Призначення протизапальної та протинабрякової терапії,
• Місцеве введення гормональних препаратів
• Призначення фізіотерапії.

Синдром каналу Гійона

При відсутності ефекту пацієнтові пропонується оперативне втручання - ревізія каналу Гійона та звільнення нерва від здавлення. У нейрохірургічному відділенні накопичений великий досвід як консервативного так і оперативного лікування захворювань периферичної нервової системи, а наявність операційного мікроскопа та мікроінструментарію дозволяє якісно та ефективно виконувати оперативні втручання.

Журавльов О.Ф., Назаренко О.С.

Неврома Мортона представляет собой локальное разрастание оболочек подошвенного нерва, которое приводит к образованию болезненного локального утолщения. Неврома обычно располагается между головками 4-й и 5-й или 3-й и 4-й плюсневых костей стопы. Возникают болезненные ощущения разной интенсивности при наступании на неврому. Некоторые пациенты описывают как чувство постоянного камня в обуви, «гвоздя в подошве», также часто возникает чувство жжения и онемения в пальцах стопы.

Такие, казалось бы, незначимые жалобы как боль или онемение в области бедра могут быть симптомами опасного заболевания – невропатии латерального кожного нерва бедра.

Синдром карпального каналу. Лікування

Синдром карпального каналу належить до групи захворювань компрессионно-ішемічних нейропатій. Він виникає в разі, коли серединний нерв, який проходить через вузький канал біля основи долоні піддається здавленню з поступовим прогресуючим порушенням функції нерва з наявністю болю та оніміння в кисті. У нормі карпальний канал являє собою простір, обмежений кістками основи зап'ястя та зв'язкою. У цьому каналі проходять сухожилля згиначів пальців, судини, а також серединний нерв, який і є найбільш уразливим в цій області. Серединний нерв забезпечує чутливість долонній поверхні 1-4 пальців кисті, а також управляє маленькими м'язами основи великого пальця.

Причиною виникнення компресійної невропатії найчастіше є потовщення оболонок сухожиль в каналі:

• при постійних тривалих фізичних навантаженнях на кисть,
• при вібрації та навантаженні на кисть, які пов'язані з професійною діяльністю у працівників фізичної праці, спортсменів, друкарок, доярок, комп'ютерних працівників, музикантів (часті однотипні руху в кисті різної інтенсивності).

Якісне лікування синдрому карпального каналу в нейрохірургічному відділенні обласної лікарні Херсона!

До факторів, що сприяють виникненню синдрому карпального каналу є травматичні ушкодження зап'ястя, що викликають набряк оболонок сухожиль. Набряку також сприяють гормональні порушення при захворюваннях:

• Гіпофіза
• Щитовидної залози,
• Цукровому діабеті,
• Ожирінні.

Синдром карпального каналу: симптоми

Хронічні запальні захворювання суглобів, такі, як ревматоїдний артрит, сприяють появі даного захворювання. При вагітності та під час менопаузи також є схильність до набряку сполучної тканини, суглобів, сухожиль. Жінки страждають синдромом карпального каналу в три рази частіше, ніж чоловіки, це пов'язано з тим, що анатомічно капальний канал у жінок менше.

Коли нерв піддається здавленню, це проявляється на початку відчуттям оніміння, печіння в пальцях, почуттям «повзання мурашок», особливо в області вказівного та середнього пальця. Деяким пацієнтам пальці здаються «опухлими» або «ватяними». Згодом ці симптоми посилюються і приєднуються болі різної інтенсивності. Людині з синдромом зап'ястного каналу часто хочеться струсити кисть. При тривалій компресії нерва відбувається поступове порушення його функції, що проявляється зниженням тактильної та температурної чутливості в 1-4 пальцях кисті, це ускладнює виконання точних рухів. У важких випадках виникає атрофія м'язів основи першого пальця з грубими порушеннями чутливості.

При появі вищевказаних симптомів необхідно звернутися до лікаря, для дообстеження, яке може включати:

• Неврологічний огляд,
• УЗД,
• Рентгенографію кистей рук,
• Електрофізіологічні дослідження.

Особливо загрозливими симптомами є порушення повсякденної діяльності, та порушення сну через біль в кистях рук. Без лікування дане захворювання може призвести до незворотних змін в нерві зі стійким порушенням функції кисті.

Оперативне лікування синдрому карпального каналу

При відсутності ефекту від консервативного лікування, при появі перших ознак нейропатії та її прогресуванні, показано оперативне лікування. Операції при синдромі карпального каналу проводяться в нашій лікарні вже багато років. Операція проводиться під місцевою анестезією з використанням операційного мікроскопа. Суть операції полягає в розтині зв'язки, що обмежує карпальний канал, звільненні нерва від рубців та здавлення. Після операції в незапущених випадках зазвичай настає значне поліпшення.

Синдром кубитального (ліктьового) каналу

Синдром кубитального (ліктьового) каналу знаходиться на другому місці по частоті серед тунельних нейропатій верхньої кінцівки (перше місце займає синдром карпального (зап'ястного, каналу). Найчастіша причина виникнення цього синдрому - регулярна «мікротравматизація» в місці проходження ліктьового нерва через область ліктьового суглоба. Це може статися внаслідок довготривалого тиску на суглоб в одноманітній позі, наприклад, при тривалому телефонній розмові при опорі рукою об кришку столу, або при манері водіння – виставляти руку у вікно під час керування транспортним засобом.

Якісне лікування синдрому кубитального каналу в нейрохірургічному відділенні обласної лікарні Херсона!

Синдром кубитального каналу: симптоми

Підвищують ризик виникнення синдрому такі фактори, як велика частота згинальних рухів в ліктьовому суглобі:

• Робота з важелями,
• Підняття рук,
• «Тягнучі» рухи,
• Здавлення ліктьової області під час виконання робіт на заводському верстаті,
• і т.п.

При синдромі кубитального каналу людина пред'являє скарги:

• На оніміння та парестезії (відчуття "повзання мурашок") в області ліктьової частини тилу кисті,
• В мізинці та безіменному пальці,
• Порушення їх згинання,
• В області ліктя турбує біль, яка посилюється при холодній погоді.

Також з'являються слабкість та атрофія (зменшення) дрібних м'язів, при цьому кисть набуває форми «пазуристої пташиної лапи».

Синдром кубитального каналу: лікування

На початковому етапі лікування пацієнту призначається консервативна терапія, яка включає:

• Фізіопроцедури,
• Лікувальну іммобілізацію (фіксацію) кінцівки
• Блокади з кортикостероїдними гормонами.

Хірургічне лікування синдрому кубитального каналу

При хірургічному лікуванні синдрому кубитального каналу виконуються наступні види оперативних втручань:

• Невроліз - під операційним мікроскопом через відносно невеликий (до декількох сантиметрів) розріз проводиться звільнення нерва від здавлюючих агентів - рубців, спайок, гіпертрофованих зв'язок і т. д.
• Переміщення нервового ствола з жорсткого кістково-фіброзного каналу в більш вільне м’якотканинне «ложе» - в ліктьову ямку.
• Установка електродів для стимуляції нервового стовбура - таке втручання може поєднуватися з вищезгаданими. Електрод, встановлений епіневрально, дозволяє проводити пряму стимуляцію нерва, що істотно покращує результати відновлення його функцій.

Всі види оперативного лікування синдрому кубитального каналу постійно застосовуються в роботі нейрохірургічного відділення ХОКЛ. На базі нашої лікарні є повний спектр лікувально-діагностичних можливостей для правильного та безпечного лікування даного захворювання.

Борблик Є.В., Назаренко О.С.