З  кожним роком  світова медицина все більше уваги приділяє  діагностиці  захворювань   розуміючи , що  чим раніше виявляється  порушення  у роботі  організму тим краще піддаються лікуванню  більшість  хвороб. Таким  чином  все більше значення набуває функціональна діагностика — комплексне  вивчення роботи окремих органів, та систем за допомогою приладів які фіксують та ідентифікують ті чи інші порушення.

   Більшість наших методів основані на глибокому знанні електричних явищ, що протікають  в живих тканинах нашого організму. Ці явища вивчає  електрофізіологія. Завдяки цьому існують прилади для реєстрації роботи серцево-судинної системи, дихальної, центральної та периферійної нервової систем. До цих методик відносять електрокардіографію, Холтерівське  моніторування ЕКГ, електроенцефалографію, електроміографію, визвані потенціали, реоенцефалографію та реовазографію, реопульмографію.

  В теперішній час в арсеналі лікарів з функціональної діагностики знаходиться велика кількість методів обстежень  які допомагають винайти як функціональні (обратимі ) так і органічні (необратимі) порушення в нашому організмі при різних захворюваннях.

     Для дослідження дихальної системи використовується спірографія – метод визначає здатність вентиляції  легень в нормі та патології; при різних запалювальних  та ін. захворювань бронхів і легень.

   До функціональних методів дослідження відносять деякі ультразвукові методики:

·        ехоенцефалографія (дослідження мозку);

·        ехокардіографія (дослідження серця)

·        УЗДГ та  дуплексне обстеження судин шиї та мозкових судин)

·        Осцилографічні методики:

·        Добове моніторування артеріального тиску

Також  використовується  мікроскопія для вивчення стану найменших але дуже важливих судин капілярів (капіляроскопія).

   Яка діагностика найточніша? Якийсь сам по собі вид дослідження не може дати повністю інформацію про стан організму,тому тільки в комплексному використанні різних методик лікар може поставити діагноз .

Але саме функціональні методи дозволяють на ранніх етапах знайти порушення,або в деяких випадках установити діагноз. Інколи для цього використовують різні проби :фармакологічні (коли пацієнту даються певні ліки), або застосовують різні тести з фізичним навантаженням, проводять провокаційні проби. Все це для того, щоб якомога раніше допомогти лікарям інформаційно не тільки для встановлення діагнозу, але й визначитись у лікуванні даного захворювання та передбачити прогноз захворювання.

  В сучасних умовах прилади за допомогою яких лікар з функціональної діагностики проводить обстеження представляють собою комп’ютерні системи .Вони можуть бути поліфункціональними, тобто можуть виконувати декілька досліджень  в комплексі. Це дозволяє спеціалісту зекономити час на складні математичні вичислення та найбільш точно отримати результат. Але якими б точними вони не були, без інтерпретації кваліфікованого спеціаліста не обійтись.

• функціональна діагностика