Прийшла спекотна пора, сезон відпусток і засмаги. Пляжі переповнені людьми, що прагнуть як найшвидше отримати свою нагороду - «бронзове тіло». Незважаючи на широкий вибір засобів для засмаги, одним з неприємних наслідків залишаються сонячні опіки. Про користь і загрозу сонячного проміння говорять багато, та кожен читач трактує це по-своєму. Ми пропонуємо Вам медичну сторону цього питання.

Трохи історії. Про цілющі властивості сонячного проміння відомо давно. Гіппократ його використовував як засіб від рахіту, в Китайській медицині ним лікували віспу, в Греції олімпійцям для покращення фізичної форми радили приймати сонячні ванни, які також широко використовували в Давньому Єгипті, Ассирії. Римський поет Овідій в «науці про кохання» зауважував про звабливість засмаглого тіла ще дві тисячі років тому.

Краса чоловічого тіла в Давній Греції нероздільно пов’язана з пропорційно розвинутими м’язами та засмагою, як результат постійних тренувань воїнів і спартанців на свіжому повітрі під палючим сонцем. На відміну від жінок, для яких еталоном краси та ознакою благородства була біла шкіра. Для її вибілювання римські аристократки використовували отруйні свинцеві білила, які часто давали смертельні наслідки.

Та згодом все змінилось. На зміну бронзовому мускулистому тілу прийшла блідість «блакитної крові» аристократів. Засмага стала спадком нижчих на той час прошарків населення – солдатів, селян, моряків, які постійно працювали під відкритим сонцем. Засмага стала настільки принизливою рисою, що історія зберегла для нас декілька вражаючих фактів.

Якось княгиню Волконську не пустили в Дворянське зібрання бо її руки були засмаглими. В Іспанії, фрейлін, які провинились, королева Ізабелла Кастільська заставляла засмагати щоб вони довгий час не могли з’явитись при дворі. В ХVІІ ст. жінки виходили на вулицю в масках для захисту від сонця, які тримали зубами. В Індії біла шкіра досі вважається символом благородства.

В ХХ столітті все знову змінилось, коли працівники перейшли працювати під дахи заводів, фабрик, офісів. Засмага стала ознакою людей, що мають достатньо грошей і часу. Вважається, що моду на засмагу ввела в 20-х роках Габріель «Коко» Шанель. В масову свідомість ідея засмаглої шкіри, як символу успіху, ввійшла з Американською мрією. Дальше культ засмаги понесли кіногерої з екранів телевізорів.

Звідки береться засмага? Середня область ультрафіолетового спектру сонячного випромінювання, а саме «ультрафіолет В» у великих кількостях є шкідливими для людського організму. Він спричиняє катаракту, ракові захворювання, утворення вільних радикалів води та ін. Проміння вільно проходить через хмари, проникає в товщу води на глибину до 1 метра, про що не слід забувати відпочиваючи на пляжі.

Захист від згубних променів бере на себе зовнішній шар шкіри – епідерміс, а саме одна з найтонших його структур шиповидний шар, який складається з меланоцитів.

Під дією малих доз ультрафіолету меланоцити продукують пігмент меланін, який збирається в темно-коричневі гранули – меланосоми. Він функціонує як фільтр з нейтральною оптичною щільністю і поглинає ультрафіолетове випромінювання, чим запобігає більш глибокому його проникненню. Тобто засмага – це захист від ультрафіолету. Кількість меланіну є винятково генетично обумовленим фактором. Тому для людей з природно низький захистом шкіри, не слід «смажити» себе під сонцем, добровільно піддаючи своє здоров’я високому ризику захворювань.

Виділяють VІ типів шкіри.

I тип шкіри (кельтський): дуже світла, з веснянками; руде волосся; очі блакитні або зелені. Шкіра дуже чутлива до ультрафіолету, не засмагає, швидко виникають опіки. Таким людям краще уникати сонячних променів.

II тип шкіри (світлошкірий європеєць): шкіра світла часто з веснянками; волосся світло-русяве; очі сірі, блакитні або зелені. Засмага легка, шкіра високочутлива до ультрафіолету, швидко виникають опіки. Тому слід дозовано перебувати під дією сонця.

III тип шкіри (темношкірий європеєць): шкіра світла або злегка смаглява; волосся темно-русяве або каштанове; очі сірі або карі. Веснянки бувають дуже рідко. Така шкіра легко засмагає, і теж схильна до опіків.

IV тип шкіри (Середземним): шкіра смаглява, як правило без веснянок, оливкова; волосся каштанове або чорне; очі карі. Шкіра засмагає легко, практично без опіків. Такі люди можуть тривалий час перебувати під дією сонячного проміння.

V і VI тип шкіри (індонезійська): до них відносяться люди з дуже темною шкірою - вони рідко обгорають і, практично, не мають протипоказань до засмаги.

Сонячне проміння дуже корисне. Воно характеризується знеболюючою, протизапальною, антибактеріальною, десенсибілізуючою, імуностимулюючою, загально зміцнюючою дією. Добре підібрана індивідуальна доза ультрафіолетових променів дає високий лікувальний ефект при багатьох захворюваннях.

Також в шкірі під дією ультрафіолету, особливо у дітей, відбувається синтез попередника вітаміну Д, який проходячи печінку і нирки перетворюється в активну форму. Однак не слід забувати, що чим темніша шкіра, тим менше ультрафіолету проникає в неї, а отже вітаміну Д синтезується менше.

Зловживання сонячним промінням має ряд негативних наслідків. До них відносяться сонячні опіки, передчасне старіння шкіри, розвиток пухлин шкіри, катаракти та інших захворювань очей.

Сонячні опіки викликаються ультрафіолетом В, який здатний проникати в тканини на глибину понад 1см. Під його дією викидаються біологічно активні речовини, розширюються капіляри (виникає еритема – почервоніння шкіри), виділяються медіатори запалення, що супроводжується відчуттям свербіння, набряку шкіри, болем. Це І ступінь опіку. В подальшому уражаються всі шари шкіри, яке супроводжується виходом рідини з капілярів і руйнуванням клітин епідермального шару, яке виражається утворенням водянистих міхурів (в першу добу) і супроводжується сильним болем. Це ІІ ступінь опіку, яка трапляється рідко, наприклад коли людина тривалий час перебуває під дією сонця, у випадку алкогольного сп’яніння. Коли людина засинає під палючим сонцем, опіки можуть сягати ІІІ ступеня з розвитком некрозів і формуванням в подальшому виражених рубців. Дуже швидко згорають ділянки тонкої шкіри: повіки, ніс, губи, соски. При площі опіків більше 15-20% поверхні тіла у постраждалого виникають загальні симптоми інтоксикації та зневоднення, що часто потребує стаціонарного лікування.

Побутує невірна думка, що сонячні опіки є поверхневими і проходять швидко та безслідно. Це не так. Часті опіки призводять до руйнування еластичних волокон, яке виявляється в зниженні тургору шкіри, її зморшкуватості, виникають пігментні плями, шкіра старіє.

Під дією переважно ультрафіолету А виникають захворювання очей: кон’юнктивіт, фотокератит, ретинопатія, катаракта.

Незмінним супутником зловживання сонячними ваннами є тепловий удар, який виникає в наслідок тривалої дії сонячного проміння на непокриту поверхню голови. Він супроводжується болем голови, в’ялістю, нудотою, блюванням, розширенням зіниць, пришвидшенням серцебиття та дихання, підняттям температури тіла до 39-40 градусів, в тяжких випадках – комою.

Найбільш тяжким наслідком дії ультрафіолету є розвиток новоутворень шкіри, на жаль, дуже часто злоякісних. Так останніми роками, можливо й завдяки моді на засмагу, збільшується кількість хворих з меланомою, найбільш злоякісною пухлиною шкіри, при якій виживають дуже мало пацієнтів.

Сонячні ванни не рекомендовано приймати таким групам людей. Категорично заборонено альбіносам, людям в яких синтез меланіну не передбачений генетично, в них біле волосся, біла шкіра без веснянок, очі світло-блакитні, інколи червоні. Вони швидко отримують важкі сонячні опіки. Хворі порфірією (хвороба Гунтера, «хвороба вампірів») в яких під дією сонячного світла гем (небілкова частина гемоглобіну крові) перетворюється в токсичну речовину, що руйнує тканини організму, інколи з летальними наслідками. Також хворим на вітиліго (ділянки шкіри де відсутня пігментація) – шкіра швидко згорає, хлоазму (ділянки шкіри з надлишком пігментації) – плями стають ще темніші, дерматити (сухі ділянки шкіри ще більше пересушуються), людям похилого віку і дітям до 2 років, вагітним, особам з хронічними захворюваннями легень, серцево – судинної системи, неврастенією, червоною вовчанкою, новоутвореннями шкіри, особливо пігментними, людям що недавно перенесли опіки, та інші розлогі травми шкіри. Під час курсу лікування деякими препаратами (антибіотиками, сечогінними, гіпотензивними) які підвищують чутливість шкіри до сонячного світла, при їх прийомі слід детально ознайомитись з інструкцією.

 Як же захиститись від опіків та інших «сонячних» неприємностей? В літній період потрібно побільше пити рідини: вода, соки, морозиво, їжте овочі та фрукти. При спразі рекомендовано розчин 2г солі на 1л води, не забувайте про шкідливість алкоголю та солодких напоїв вони зовсім не знімають відчуття спраги.

Часто приймайте душ і обробляйте шкіру зволожуючими кремами, це захистить її від пересихання.

Широкий вибір головних уборів та сонцезахисні окуляри, не лише підкреслить вашу особистість, але й захистить від сонячного удару, та захворювань очей.

Йдучи на пляж використовуйте сонцезахисні креми. Для людей з І, ІІ типом шкіри краще використовувати креми з ступенем захисту вище 30-40, для світлої шкіри зі ступенем 20, смуглою нижче 15. Крем наносити слід на чисту суху шкіру за 30 хв. до виходу «на сонце», також повторно після кожного купання.

Засмагати потрібно поступово. В перший день не більше 10-15 хв. під прямим сонячним промінням. При хорошій переносимості цей час можна збільшувати на 5-10хв в день. Максимальний термін, для вже засмаглої людини, не повинен перевищувати 1-1,5 год. перебування під дією сонячного опромінення. Можна використовувати креми для засмаги, рослинні олії (горіхова, персикова та ін.)

Оптимальний часовий проміжок – до 11-12 год. в південній смузі, та з 11 до 13 год. в середній. Приймаючи сонячні ванни не слід забувати про головний убір, та окуляри. Не можна засмагати зразу після їжі, та натще.

Слід пам’ятати, що 80% сонячного проміння відбивається від води, тому на морі опіки можна отримати і перебуваючи в тіні.

Перша допомога при сонячних опіках. Існує безліч народних засобів для місцевого застосування: кефір, сметана, терта картопля, настоянки алое, ехінацеї. Існують і рецепти з досить агресивними речовинами (солі, кислоти) та пам’ятайте, Ваше незнання шкідливої дії тих чи інших складників, не захистить Вас від ускладнень.

Тому ми пропонуємо класичну схему надання першої медичної допомоги про сонячних опіках в першу добу:

1. Припинити дію сонячного проміння (перейти в приміщення)
2. Змочіть обпалені сонцем ділянки шкіри холодною (15-20 градусів) водою або на 15 хвилин накладіть на них холодні компреси.
3. Нанесіть на уражені ділянки мазь або аерозоль «Пантенол». Якщо виникли міхурі, які луснули, обробіть ці ділянки розчином бетадіну. Пам’ятайте, самостійно зрізати міхурі не можна.
4. Прийміть знеболюючі (анальгін, кетанов, кеторол, німісулід чи інші нестероїдні протизапальні).
5. Пийте побільше рідини (3-4л негазованої води, регідрон по інструкції). Алкоголь категорично заборонений!
6. Увага! При загальній площі сонячного опіку понад 1/4 поверхні тіла, в разі погіршення самопочуття: слабкість, запаморочення , нудота, блювання, посилення серцебиття та дихання, виникнення міхурів з рідиною на обпечених ділянках, чи бодай одного з цих симптомів, негайно зверніться за медичною допомогою на швидку або в приймальне відділення ХОКЛ.

В опіковому відділенні ХОКЛ протягом літнього сезону щорічно лікується 20-30 пацієнтів з важкими сонячними опіками, а протягом року маємо справу з патологічними станами шкіри, які потребують хірургічного лікування. З появою в відділенні сучасного радіохвильового хірургічного апарату, оперування яким не дає рубців, маємо змогу лікувати пацієнтів з різноманітною патологією шкіри з відмінними косметичними результатами.

Шановні читачі, почалась чудова пора року, їздіть на курорти, ходіть в походи, знайомтесь з новими цікавими людьми, дотримуйтесь елементарних правил безпеки та бережіть здоров’я, і тоді літо подарує Вам чудові спогади і красиву засмагу.

І на останок, не дозволяйте віянням моди шкодити вашому здоров’ю, пам’ятайте, що навіть сонце, яке дарує нам тепло та радість, може принести шкоду.

З повагою, колектив опікового відділення ХОКЛ.

Лікар-ординатор опікового відділення

Херсонської обласної клінічної лікарні

Хорольський Олександр Іванович

• опікове