телефони лікарні та обласної консультативної поліклініки

Телефон для довідок

(0552) 42-21-25

Реєстратура поліклініки

(0552) 49-92-43

Mobile menu

Доводимо до відома! З 01.04.2020р. КНП "ХОКЛ" ХОР працює по п'ятиденному робочому графіку з двома вихідними: субота і неділя!

15 вересня - Світовий день боротьби з лімфомами

За даними Центру медичної статистики МОЗ України, щороку в Україні фіксується понад 3,5 тисячі нових випадків лімфоми. Найчастіше такі злоякісні пухлини з’являються у дорослих (98% від усіх випадків).

 

Лімфоми – група злоякісних новоутворень, що вражають лімфатичну систему людини. Згідно гістологічної класифікації розрізняють 2 основні групи лімфом - хвороба Ходжкіна (по старій номенклатурі - лімфогранулематоз) і неходжкінські лімфоми (В- і Т-клітинні лімфоми). У структурі загальної онкозахворюваності лімфоми становлять близько 3,5% випадків.

На сьогодні чітко не визначені причини виникнення лімфом, проте відомо, що до можливих факторів ризику даного онкозахворювання можна віднести вік хворих (молодий і середній), стать (частіше хворіють чоловіки), спадковість, носійство вірусу Епштейн-Барра, ослаблений імунітет (вірусним або інфекційним процесом), вплив радіації і хімічних речовин на організм і ін.

При деяких варіантах причина захворювання невідома, а при інших уже встановлена. Ризик розвитку неходжкінських лімфом вище у хворих, які страждають на ВІЛ. Доведена  роль віруса Епштейна-Барр в розвитку лімфоми Беркіта. Відомо, що бактерія Helicobacter-pylori є причиною  розвитку лімфоми, яка уражає шлунково-кишковий тракт (MALT-лімфома). Також доведена роль Chlamydia psittaci у розвитку МALT-лімфоми з ураженням ока і роль вірусу гепатиту С у розвитку лімфоми селезінки.

Водночас, ефективність лікування залежить саме від часу виникнення лімфоми: що раніше діагностували, то ефективнішим буде лікування. Тому дуже важливо регулярно (1 раз на рік) проходити профілактичний огляд у свого терапевта чи сімейного лікаря.


До перших симптомів захворювання можна віднести збільшення лімфатичних вузлів різних груп (шийних, середостіння і ін). Потім може з'явитися загальна слабкість нічна профузна пітливість, періодичне підвищення температури тіла, шкірні короста, прогресуюча втрата ваги, порушення травлення (симптоми пухлинної інтоксикації).

Найбільш важливим в діагностиці лімфом є ​​проведення біопсії збільшених лімфовузлів з подальшим їх морфологічним дослідженням (гістологічне та імуногістохімічне дослідження).

Проведення комп'ютерної томографії органів грудної та черевної порожнин, позитронно-емісійної томографії, дані лабораторних методів дослідження (загальний, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, скринінг вірусних гепатитів), біопсія кісткового мозку (якщо недоступна позитронно-емісійна томографія) дозволять стадіювати хворобу, виробити правильну тактику лікування і уточнити прогноз захворювання.

До основних методів лікування злоякісних лімфом відносять хіміотерапію, променеву і таргетну терапію, а точніше їх комбіноване (одночасне або послідовне) застосування.

Ефективність лікування і прогноз захворювання залежать від своєчасного діагностування, уточнення морфологічного типу і правильного стадіювання лімфоми, а також від призначення найбільш адекватної терапії з урахуванням індивідуальних особливостей кожного випадку захворювання.

 

Теги: