Тазостегновий суглоб – один з найбільш великих суглобів людини, відноситься до групи горіхоподібних суглобів. Така форма суглоба забезпечує максимально можливий обсяг рухів.

 

Показання до обстеження

Видозміни кістки та хряща:

• Переломи (у т.ч. епіфізеоліз)
• Кісткова деструкція (у т.ч. асептичний некроз)
• Крайові кісткові розростання
• Пошкодження хрящової губи.

Зміни у бурсах і порожнині суглоба:

• Наявність внутрішньо суглобової рідини (синовіт, гемартроз)
• Трохантерний бурсит
• Хондроматоз
• Вільні тіла у порожнині суглоба

Патологія зв'язок і сухожилля:

• «зовнішній» клацаючий суглоб (патологія клубово-стегнового тракту)
• «внутрішній» клацаючий суглоб (патологія клубово-поперекового м'яза)

Комбінована та поєднана патологія:

• Деформуючий артроз тазостегнового суглоба (коксартроз)
• Артрити: септичний, ревматоїдний, подагричний
• Дисплазия тазостегнового суглоба
• Підвивих / вивих стегна
• Ентезопатії
• Трохантерит
• Фемороацетобулярний імпінджмент
• Гемофілічна артропатия
• Пухлини
• Моніторинг після оперативних втручань, у т. ч. ендопротезування.

 

Протипоказання -  до даного дослідження немає, адже це нешкідливий і безпечний діагностичний метод.

Альтернативні методи інструментальної діагностики: найчастіше УЗД призначають спільно з іншими методами діагностики. Відстежити стан суглоба можна за допомогою рентгенографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.

Переваги ультразвукового (сонографічного ) дослідження зв’язані з великою інформативністю, зумовленою можливістю:

• отримання зображенням м’яких тканин та хрящових структур, що недоступне при рентгенографічному обстеженні;
• деталізації дрібних зображень та точність методу;
• використання функціонального обстеження : при рухах, навантаженні, проведенні функціональних проб в режимі реального часу (що неможливо при МРТ, КТ, а при рентгенографії потребує додаткових рентгенограм і відповідно – доз опромінення);
• відсутності рентгенопромінення ;
• можливістю порівняння патологічної зони з протилежною симетричною здоровою стороною та враховувати індивідуальні анатомічні особливості кожного пацієнта;
• можливістю частого контролю та спостереженні в динаміці;
• можливістю обстеження кількох анатомічних зон під час одного відвідування лікаря;
• економічна вигода обстеження (у порівнянні з МРТ, КТ);
• можливість обстеження м’яких тканин тих пацієнтів, яким протипоказано виконання МРТ (велика вага, клаустрофобія, наявність металевих фіксаторів, осколків
•  дозволяє здійснювати контроль при виконані ортопедом маніпуляцій та ін’єкцій, контролювати правильність і точність введення ліків в необхідну область.

 

 

 

 

 

Теги:

• узд цд