У практиці сучасного лікаря синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) розглядається з позицій не тільки репродуктивно-ендокринної патології, а перш за все як міждисциплінарна проблема у зв’язку із наявністю різноманітних порушень метаболізму. СПКЯ як  хвороба, асоційована з високим рівнем андрогенів, ураженням шкіри, непліддям, метаболічними порушеннями, впливає на всі вікові періоди життя жінки від початку статевого дозрівання до менопаузи, залишаючись однією з найактуальніших проблем сучасної гінекології . СПКЯ є причиною понад половини випадків непліддя ендокринного генезу (50–75%), адже втрати вагітності в жінок із цією патологією вищі від середніх показників, а також ризику розвитку ускладнень вагітності, як гестаційний діабет,  макросомія плоду і гестаційна гіпертензія.

Дані епідеміологічних досліджень переконливо демонструють наявність у жінок з СПКЯ підвищених ризиків: ожиріння; порушення толерантності до глюкози і цукрового діабету 2 типу ; дисліпідемії; артеріальної гіпертензії та, ймовірно, інших серцево-судинних захворювань ; метаболічного синдрому; депресивних і тривожних розладів; обструктивного апное уві сні; неалкогольного жирового гепатозу; раку ендометрію.

Також існують дані про підвищену частоту при СПКЯ таких патологій, як аутоімунний тиреоїдит, дефіцит вітаміну D. Таким чином, СПКЯ – це системна патологія, при якій порушуються всі ланки ендокринної системи, а не лише яєчники.

На первинної консультації лікар складає індивідуальний план обстеження пацієнта  та все більше уваги приділяє комплексному підходу до лікування порушень, що виникають у пацієнток з СПКЯ з урахуванням їхнього віку, репродуктивних планів та стану гормонального фону. Зниження маси тіла у хворих з ожирінням і СПКЯ може використовуватися як перший етап лікування для нормалізації маси тіла з подальшим призначенням патогенетичної терапії.

Виявлення зв’язку між гиперінсулінемією (ІР) і яєчниковою гіперандрогенією обумовило застосування в схемах лікування СПКЯ препаратів, що підвищують чутливість периферичних тканин до інсуліну, так званих інсулінових сенситайзерів ( метформін, піоглитазон). Упродовж останнього десятиріччя широко використовують комбіновані оральні контрацептиви (КОК), у тому числі ті, що містять ципротерону ацетат, та інші препарати з антиандрогеною дією . У той же час до кінця не визначена необхідність призначення КОК жінкам з нормальним рівнем андрогенів. Крім того, у молодих жінок пригнічення функції яєчників гормональними препаратами не завжди є бажаним. У зв’язку з вищевикладеним тривають пошуки можливостей негормональної терапії СПКЯ. Протягом останніх років широко вивчається використання в терапії СПКЯ препаратів природного походження, що регулюють кровопостачання, трофіку, метаболізм та функціональний стан репродуктивної ендокринної системи. Перевагою таких препаратів є низька токсичність і можливість тривалого застосування без ризику розвитку серйозних побічних реакцій.

На сьогоднішній день перспективним напрямком у профілактиці та лікуванні симптомів СПКЯ, а також обумовленого синдромом безпліддя вважається застосування міо-інозитол (MI) –вітамін В8, та його метаболіт  Д-  хіроінозітол.

Джерелом надходження MI в наш організм є рослинні продукти: зернові,
бобові, горіхи, дині і апельсини. При цьому в рослинних продуктах MI в основному міститься в вигляді фітіновой кислоти, що на 50% зменшує його біодоступність. В організмі людини MI у вільній формі синтезується в нирках, а також в статевих залозах і головному мозку. Систематичний аналіз ефектів MI у пацієнток з СПКЯ показав, що його пероральний прийом в дозуванні 4 г / сут сприяє подоланню ІР, нормалізації ліпідного профілю, артеріального тиску, зниження надлишкової секреції андрогенів (зокрема, лікуванню гірсутизму, акне, андрогенозавісімой алопеції). Дія MI при СПКЯ може бути пов'язано з підвищенням чутливості до інсуліну і подальшим збільшенням поглинання внутрішньоклітинної глюкози . Подальше вивчення метаболічних ефектів MI показало, що він покращує ліпідний профіль у жінок.

Також лікарі привертають увагу у пацієнтів с СПКЯ  на дефіцит вітаміну Д. ВОЗ вважає, що дефіцит вітаміну D носить характер пандемії. Так, наприклад в Європі, відсоток людей з гіповітамінозом сягає 57,7.

Причинами зниженого рівня вітаміну D є надмірне використання кремів, які здійснюють УФ захист, урбанізація, що пов’язана зі зменшенням часу перебування на відкритому повітрі, проблеми екології (смог у містах), короткий світовий період (у наших широтах протягом 5 міс адекватна світова хвиля), порушення раціону, вік (більше 70 років), гострі та, особливо, хронічні захворювання печінки та нирок, вживання лікарських препаратів (кортикостероїди, антиконвульсійні засоби).

Обстеження на рівень вітаміну Д  проводять  перед початком лікування та через 3 місяці прийому  препаратів вітаміну Д.

Дуже важливе значення при даній патології має модифікація способу життя (дієта, адекватні фізичні навантаження, відмова від паління), застосування вітамінотерапії (особливо вітаміну Д та препаратів магнію) і комбінованих препаратів рослинного походження з антиандрогенною, гормонокорегуючою та протизапальною дією.

Метою лікування СПКЯ є не тільки відновлення фертильності та досягнення косметичних ефектів, але й профілактика пізніх метаболічних порушень.

Для консультації можна звернутися в ОЦПС ХОКЛ (Центр діагностики).

Тел. реєстратури – (0552) 49-60-12.

                               Керівник  ОЦПС і РЛ,   лікар акушер- гінеколог

  Полевик Зоя Сергіївна

• центр планування сім'ї