Підозра  про наявність ФП може виникати при появі таких симптомів, як задишка / почуття нестачі повітря, серцебиття, синкопе, дискомфорт в грудній клітці. Інколи першим проявом є небезпечні захворювання такі, як інсульт, транзиторна ішемічна атака або інфаркт міокарда. Пальпація пульсу характеризується достатньою чутливістю і високою специфічністю у виявлені ФП.

Основним методом підтвердження діагнозу ФП є реєстрація ЕКГ.

   При вперше виявленій ФП потрібно зареєструвати ЕКГ у 12 відведеннях, та здійснити аналіз крові на тиреотропний гормон, при потребі – інші гормони щитоподібної залози та електролітів. Наявність структурного ураження міокарда уточнюють шляхом фізикального обстеження. Ехокардіографічного дослідження в М- і В- режимах, при якому особливу увагу звертають на функцію лівого шлуночка ( ЛШ), патології клапанів серця, тромбів у порожнині серця.

     В окремих пацієнтів з пароксизмальною ФП доцільно здійснити амбулаторне моніторування ЕКГ. Холтерівське моніторування ЕКГ дає змогу  оцінити не лише частоту і тривалість пароксизмів, а й функціональний стан вегетативної  нервової системи та його можливий зв'язок із «запуском» пароксизмів ФП, А у пацієнтів із синкопальними станами – тривалість пауз, особливо у пасивний період  доби. В окремих пацієнтів  холтерівське  моніторування ЕКГ корисне також для діагностики, кількісної та якісної оцінки супутніх шлункових аритмій серця, стратифікації ризику раптової серцевої смерті .

    Моніторування подій – перспективний та економічний метод  діагностики ФП у пацієнтів з нечастими нападами серцебиття. Цей метод зручно використовувати з метою ефективності та безпечності  антиаритмічної терапії. Регулярної одноканальної реєстрації ЕКГ , а також запису ЕКГ у моменти виникнення  клінічних симптомів достатньо для своєчасного виявлення небажаних змін ЧСС, тривалості інтервалу P-Q.  комплексу  QRS чи інтервалу Q-T. Які можуть передувати виникненню тяжких проявів аритмогенної дії препаратів і піддаються корекції. Такий амбулаторний контроль можливий за відсутності тяжкого структурного  захворювання серця і застійної СН.

   До додаткових методів обстеження пацієнтів з ФП відносять тест з 6 хвилинною ходьбою, пробу з дозованим фізичним навантаженням, рентгенографію органів грудної клітки порожнини. Найбільш чутливим методом виявлення тромбів у порожнинах серця та інших ознак тромбоутворення є черезстравохідне ехокардіографічне дослідження ЧСЕКГ. У пацієнтів з ознаками передчасного збудження шлуночків і син копальними станами,а також за наявності супутніх пароксизмів суправентрикулярних тахікарій, або тріпотіння передсердь ( ТП)  здійснюють ендокардіальне електрофіізіологічне дослідження. Далі вирішують питання про доцільність катеторних методів лікування. 

Матеріал підготовлений по   книзі  Г. В. Дзяк та О.Й. Жарінов « Фібриляція передсердь»

 Зав від. ФД                                                                                     Ж.Г. Жилкіна

• функціональна діагностика