В обласній лікарні перша ЕКГ була проведена в 1949 році

(Лікар Б.А. Слуцький).

З 1961 року вперше в області почала застосовуватися фонокардіографія

(Лікар А.І. Горський) і був відкритий кабінет функціональної діагностики

(Завідувач Л.Н. Ульяненко).

У 1963 році освоєні - спірографія, пневмотахометрія, методи дослідження основного обміну (лікар Ф.І. Плешко).

У 1967 році почалося застосування нейрофізіологічних методів діагностики та реовазографії (лікар І.М. Чорний).

Відділення функціональної діагностики відкрито в 1974 році (зав. Є.Г. Лобанов).

Якщо на початку проводилося 16 видів досліджень і за 1975 рік їх було виконано 1344, то вже через 5 років методик стало 28, а число досліджень за рік зросла до 27 тисяч.

У 1982 році вперше в області розпочато впровадження ультразвукових методик

(Лікар Н.І. Зоріна). отримали широке застосування після придбання УЗД сканерів японського та італійського виробництва.

З 1987 до 2013 року зав. відділенням ФД Г.В. Мотов.

З 2013 року - Жилкіна Ж.Г.

Комп'ютерна електрокардіографія на 12-ти канальному електрокардіографі фірми "Шиллер" (Німеччина) та Комп'ютерна електрокардіографія на 12-ти канальному електрокардіографі фірми «Юкард – 100 та 200».

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства з артеріальної гіпертензії і Європейського товариства кардіологів (2007), добове моніторування АТ показане:

1. Для встановлення діагнозу артеріальної гіпертензії;
2. При значних коливаннях АТ під час одного або декількох візитів;
3. При підозрі на гіпертензію «білого халата» (white coat hypertension);
4. При появі симптомів, що дають змогу запідозрити наявність гіпотонічних епізодів;
5. При АГ, стійкої  до медикаментозного лікування;
6. Перед початком медикаментозної терапії антигіпертензивними препаратами і в процесі лікування для оцінювання його ефективності.

Холтерівське  моніторування електрокардіограми реєстраторами ЕКГ подій «MERLIN» фірми «MEDITECH» (Угорщина), виконаного у вигляді електронного годинника і призначений для реєстрації каналу ЕКГ  пацієнтом під час скарг, для виявлення  порушень ритму і провідності серця

 З травня 2015 року впроваджена  сучасна  комп’ютерна система добового моніторування ЕКГ «Кардіосенс-К» з двома реєстраторами:  

Яка дозволяє проводити діагностику порушень ритму та провідності, варіабельності інтервалу QT,  варіабельності (ВСР) та турбулентності (HRT) серцевого ритму, показники активності регуляторних систем (ПАРС), виявляти епізоди ішемічних змін міокарду.   

та комбінований добовий монітор ЕКГ-АТ «Кардіосенс-АТ», 

Аппаратно-програмний  комплекс КАРДІОСЕНС-АТ призначений  для довготривалої реєстрації ЕКГ та АТ у амбулаторних і стаціонарних условиях, обробки,  аналізу результатів моніторування ЕКГ та АТ, формування медичного заключення по результатам дослідження.