В останні десятиріччя спостерігається зростання поширеності жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) серед дорослого населення світу. Чисельність пацієнтів з ЖКХ, за даними популяційних досліджень, становить 10-15% та збільшується у 2 рази через кожні 10 років. Збільшення кількості пацієнтів з ЖКХ зумовлене впливом модифікованих факторів ризику, зокрема особливостями харчування з дефіцитом клітковини у раціоні та харчовими надмірностями, особливо споживанням «швидких» вуглеводів, високим рівнем ожиріння, малорухливим способом життя, наявністю супутніх метаболічних захворювань.

Холецистектомія (ХЕ) за частотою виконання посідає третє місце в структурі усіх хірургічних операцій, поступаючись апендектомії та пластиці грижі передньої черевної стінки . За даними американської асоціації хірургів, в світі щороку виконують понад 1,5 млн операцій ХЕ, в Україні – 35 000. Збільшення частоти виконання ХЕ, насамперед, пов'язане з широким впровадженням у клінічну практику лапароскопічних хірургічних технологій. Основні покази до виконання ХЕ:

• жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ), гострий та хронічний калькульозний холецистит та їх ускладнення;
• безкам'яний холецистит ;
• поліпи (поліпоз) жовчного міхура;
• травма жовчного міхура;
• пухлини (рак) жовчного міхура – як етап більш складних оперативних втручань.

Незважаючи на високу ефективність цього оперативного втручання, частота ускладнень у віддаленому періоді досить значна, основним ускладненням є ПХЕС. За даними академіка О. О. Шалімова, частота виникнення ПХЕС становила 10 – 30%. Сьогодні, за даними більшості досліджень, середня частота виникнення ПХЕС становить 10 – 15%. Проблема ускладнюється відсутністю загальноприйнятого визначення ПХЕС, максимально ефективного лікувально–діагностичного алгоритму, методів його профілактики. Часто діагноз ПХЕС встановлюють лише на підставі відомостей про виконання ХЕ в анамнезі без аналізу будь–яких інших критеріїв, що зумовлює подальше лікування хворих непрофільними фахівцями та незадовільні результати.

Причини розвитку постхолецистектомічного синдрому

Виникнення скарг з боку органів травлення спричинене втратою фізіологічних функцій жовчного міхура та створенням нових анатомічних умов функціонування організму внаслідок оперативного втручання. Жовчний міхур виконує роль резервуара для накопичення жовчі та підвищення її концентрації між вживаннями їжі внаслідок абсорбції води та хлоридів. На етапі надходження їжі зі шлунка відбувається викид жовчі в тонку кишку, що забезпечує процес травлення. Видалення жовчного міхура призводить до порушення пасажу жовчі в дванадцятипалу кишку та виникнення гастроентерологічних розладів. ХЕ спричиняє порушення роботи сфінктерного апарату біліарного тракту, розлад нейрогуморальної регуляції процесів жовчоутворення та жовчовиділення.

Механізм появи цього синдрому можна пояснити таким чином:

- після операції сфінктер, що в нормальному стані розкривається при наповненості жовчного міхура, не отримує сигналу про наповнення, внаслідок чого майже постійно знаходиться в напрузі;

- через відсутність міхура жовч надходить в 12-палу кишку в розведеному стані, що збільшує тиск усередині стінок кишки. Крім того, жовч сама має бактерицидну дію і зміна її складу може призвести до інфікування кишечника.

Лікування здебільшого ґрунтується на:

• - дієтотерапії!!!!!
• - медикаментозному лікуванні
• - хірургічному лікуванні (за показами).

Важливою складовою успішного лікування при постхолецистектомічних розладах травлення є дієтичне харчування. Слід пам’ятати, що для запобігання й усунення застою жовчі в біліарних протоках дуже важливо дотримуватися режиму вживання їжі (невеликими порціями по 4-6 разів на добу). Велике значення має консистенція і температура їжі. Після видалення жовчного міхура доцільно споживати м’які продукти: супи-пюре, каші, овочеві запіканки, фруктове пюре, тушковані страви. Всі страви мають подаватися в теплому вигляді, оскільки надмірно гарячі подразнюють епітелій жовчних проток, а дуже холодні здатні викликати їх спазм. З раціону хворих виключають жирні сорти м’яса та риби, тваринні жири, алкоголь і газовані напої, всі продукти, здатні подразнювати слизову оболонку та впливати на концентрацію жовчних ферментів (спеції, приправи, соління, маринади, гострі страви, копченості), овочі, що містять грубу клітковину (капуста білокачанна, редька, хрін, редис, ріпа, болгарський перець), бобові, гриби, морозиво, здобну випічку, кондитерські вироби, шоколад. Рекомендовані страви з білих сортів м’яса, риби, приготовані на парі, тушковані або запечені, супи на нежирному рибному, телячому, овочевому бульйонах, добре розварені каші з гречаної, вівсяної крупи, овочеве пюре, рагу, білковий омлет, кисломолочні напої з мінімальним умістом жиру, солодкі ягоди та фрукти. Можна в невеликій кількості вживати натуральний мармелад, варення, джеми, мед. Під час першого сніданку рекомендовано вживати харчові холекінетики – ​шматочок сала, жирного оселедця, яєчний жовток, салат з олією або сметаною, оливки. З напоїв дозволені компоти з сухофруктів, морси, відвар шипшини, негазована мінеральна вода. Дієта має бути збагачена харчовими волокнами, повноцінною за вмістом вітамінів, солей магнію, які покращують тонус сфінктерів біліарної системи та пасаж жовчі.

Медикаментозна терапія при ПХЕС спрямована на:

• корекцію дисхолії талітогенності жовчі;
• нормалізацію тонусу сфінктерного апарату біліарної системи;
• деконтамінацію тонкої кишки й усунення СНБР;
• регулювання спорожнювання кишечнику;
• усунення порушень травлення тамальабсорбції;
• лікування супутньої патології.

Самостійний прийом медикаментів абсолютно протипоказаний!!!

Для швидкого купування больового нападу можна використати низку препаратів, що забезпечують спазмолітичний ефект (нітрати, блокатори кальцієвих каналів, холінолітики, міотропні спазмолітики).

З метою нормалізації панкреатичної секреції та внутрішньопротокового тиску, купування больового синдрому та корекції відносної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при панкреатичному типі функції сфінктера Одді призначають поліферментні препарати по 25 тис. ОД 3-4 рази на день протягом 2-4 тижнів.

Через низку побічних ефектів слід утриматися від самостійного прийому препартів та звернутися до сімейного лікаря.

При виявленні каменів загальної жовчної протоки, наявності органічних перешкод для відтоку жовчі внаслідок виражених рубцевих звужень, стенозивного дуоденального папіліту проводиться хірургічне втручання. 

Профілактика розвитку післяопераційних ускладнень у пацієнтів із ЖКХ полягає в їх ретельному обстеженні в період підготовки до хірургічного втручання. Пацієнтів необхідно попередити про можливість появи симптомів в будь-який час після ХЕ – як у післяопераційний період, так і через десятиліття після нього.

Підготувала:  лікар-гастроентеролог           
Сейдалієва О.Д.

Завідувач гастроентерологічного відділення        
Короленко Г.О.

• Гастро